Броварчани втомились обирати

17 липня, в останній робочий день перед літніми канікулами, народні депутати призначили чергові вибори місцевих рад та очільників міст. Тож, 25 жовтня українцям вкотре доведеться обирати. Що очікують броварчани від цих виборів, розбирався «Громадський Ревізор»

Виборчий коловорот

Від нескінченного потоку виборів голова йде обертом. Чи не щороку ми голосуємо за президента, парламент, місцеві ради, міських голів… А потім все спочатку. І це у часи, коли більшість громадян вже втомилася від порожніх обіцянок та «нових» молодих облич.

Та й наскільки доречно проводити вибори саме зараз? Нагадаємо, що в Україні на сьогоднішній день вже впроваджується адміністративна реформа. 2 лютого цього року Верховна Рад прийняла Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Тепер громади міст, сіл та селищ мусять добровільно-примусово об’єднатися в єдину громаду.

І що ж далі? Утворюється нова територіальна одиниця, формуються нові органи влади. Отже, припиняються повноваження діючих органів місцевого самоврядування. А це означає лише одне – чергові вибори. За попередніми оцінками експертів вони відбудуться в найближчі рік-два. То нащо витрачати бюджетні кошти зараз, коли через рік знову доведеться йти на вибори?

На порядку денному

Але повернемось до сьогодення. Наразі ми не знаємо майбутнього списку кандидатів на керівні пости, а активна політична агітація ще попереду. Та вже зараз в місті активізувались «чорні» PR-технологи, які вкладають величезні сили та кошти, аби маніпулювати громадською думкою, а фактично – вкотре обманювати виборців.

Варто відмітити, що для більшості броварчан такі технології – наче стара «заїжджена платівка». Адже по досвіду минулих кампаній вони розуміють, що найбільша порція бруду на виборах дістається майбутньому переможцю. Тому, чергові «сенсаційні» викриття очікують з іронією.

Можливо, через таку нечесну конкуренцію більшість повнолітніх броварчан вже давно розчарувалася у виборах як таких.

І досі найсумліннішими виборцями залишаються пенсіонери. Вони слідкують за змінами в місті та державі, мають час, аби ознайомитись з усіма передвиборними програмами, вислухати обіцянки кандидатів та зробити свій вибір. «Звісно, ми підемо на вибори. Проголосуємо за того, хто щось робить, а не тільки каже і обіцяє. Зараз багато чого відбувається, є, звичайно, недороботки: у нас у дворі дорога розбита, десь вікно вибите, але загалом місто міняється на краще»,– каже пенсіонерка Людмила Іванівна.

Молодь уперед. Чи ні?

На жаль, серед молоді статистика протилежна. Серед опитаних броварчан віком від 18 до 35 років переважна більшість на вибори іти не збирається та й взагалі сумнівається в їх доцільності. Навіть ті, хто рік тому стояв на Майдані за кардинальні зміни та реформи, тепер зізнаються – не бачать сенсу у чергових перестановках. «Доки депутати не зрозуміють, що треба думати про людей, нічого не зміниться»,– впевнена 22-річна броварчанка Марія.

До речі, серед мешканців міста панує позитивний настрій. «Навіщо щось міняти, якщо і зараз все не так вже й погано»,– дивуються місцеві.

«Коли людина знаходиться на своєму місті, то все у неї і у людей ладиться. Бачите, у нас сміття набагато менше, ніж у інших містах. Та й роботи якісь проводяться регулярно. То ремонт школи, то косметику будинків, то дороги залатають»,– розповідає броварчанин Володимир.

Кому насправді потрібні вибори?

Не секрет, що з бюджету на вибори щорічно виділяють колосальні суми. Але чи всі їх витрачають за призначенням? І якщо відсоток голосуючих насправді такий малий та з кожним роком невпинно зменшується, чи доцільно взагалі їх проводити? Навіщо так багато виборчих дільниць, членів комісій, спостерігачів та бюлетенів? Так, законодавство гарантує, що кожні п’ять років громадяни мають змогу змінити своїх обранців, але ж давайте дивитися на реальні цифри.

Серед опитаних броварчан більшість не бачить необхідності щось змінювати на місцях, їх влаштовує нинішній стан справ. Великий відсоток серед молоді про вибори навіть не чув, та йти на них не збирається. А ті, хто піде – зізнається, що віддадуть свій голос за того, у кого передвиборча кампанія буде яскравішою.

І майже всі місцеві мешканці погоджуються, що реформи та зміни треба починати «з голови». У місцевої ради не так вже й багато повноважень, важелів впливу та грошових потоків, щоб впроваджувати кардинальні зміни. Загальний настрій дуже конкретний – «Україну треба починати з чистого листа!».

Ксенія Хотянович

vuboru1

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Понеділок, 21 серпня 2017, 11:29
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ