Провальна підтримка банків зарахунок інтересів людей Чергова «мильна булька» від Павла Різаненка

3 червня Президент України здійснив ще один крок на підтримку банківської системи. Зокрема, він підписав закон, що забороняє дострокове зняття депозитів. Чи дійсно ці заходи допоможуть витягнути банки з кризи та що вони означатимуть для вкладників? Спробуємо розібратися.

Одним з ініціаторів законопроекту був народний депутат від Броварів Павло Різаненко. За ним вже давно закріпилася слава захисника банкірів. Особливо за рахунок простих українців. Так, він неодноразово ставав на бік НБУ в питаннях провальної курсової політики. Цілком і повністю проігнорував ситуацію з валютними позичальниками. Знову ж таки, в угоду банкам.

Тепер же депутат зазначає: з введенням мораторію на дострокове зняття депозитів «банківські установи зможуть планувати свою основну діяльність з мінімальним ризиком втрати ліквідності, з максимальною ефективністю від розміщення даних ресурсів, що призведе до встановлення стабільності на ринку банківських послуг». Вочевидь, закон про строкові депозити вкотре підтвердив – броварчани обрали у Верховну Раду захисника інтересів банкірів та олігархів, а не простих людей!

Думка людей – не варта уваги?

Законом закріплюється два види вкладів – на вимогу та строкові. Перші можна зняти у будь-який час, другі – тільки після закінчення терміну, визначеного договором. Раніше банки у будь-якому випадку були зобов’язані за бажанням клієнта повертати вклад, не зважаючи на строк договору.

Тобто, віддавши тепер банку гроші за строковим депозитом, не розраховуйте, що ви маєте гроші на «чорний» день. Не дай Бог, хвороба, термінові витрати – про свій депозит не варто й згадувати!

А як же ж депозит на вимогу? Навіть не сумнівайтесь, якщо ви захочете оформити вклад з можливістю забирати свої гроші у будь-який час – вам запропонують дуже низьку ставку. Теперішня інфляція «з’їсть» ці проценти моментально!

Думка людей з цього приводу – однозначна! За часи незалежної України великої довіри до банків ніколи не було. Тепер вона втрачена остаточно! Але як Різаненку, у якого на власному банківському рахунку лежать майже 400 тис. гривень, зрозуміти пенсіонерку з пенсією 1270 грн на місяць?

Що думають про банківську систему та новий закон люди, читайте у нашому опитуванні.

Експерти в шоці!

Навіть у Верховній Раді є великі сумніви з приводу наслідків закону. Науково‑експертне управління зазначає, що заборона на дострокове зняття депозитів може змусити частину вкладників відмовитися від укладення строкових договорів на користь вкладів на вимогу. Тому навряд чи це сприятиме досягненню позитивного ефекту для банківської системи.

Враховуючи низьку ставку вкладів на вимогу, такий вид депозиту буде не вигідний вкладнику, а значить і грошей на банківських рахунках не побільшає.

Що ж це тоді? Мабуть, в черговий раз депутат Різаненко вирішив «блиснути інтелектом» задля дешевого піару. Ось тільки бажаючих оцінити ці недолугі законодавчі потуги знов-таки не виявилось!

Закон має корупційну складову

Друге, що відмічають експерти – в законі є корупційна лазівка. Оскільки умови дострокового повернення вкладів можна буде прописувати у договорі, на повну може запрацювати принцип вибірковості. Щоб цього уникнути, потрібно було прописати коло осіб, для яких такі привілеї виключені.

Одним з депутатів пропонувалась поправка про те, що «умови дострокового повернення строкового банківського вкладу не можуть бути визначеними… у договорі… з представниками контролюючих органів, керівними працівниками самих банків та афілійованих з ними структур, акціонерами банку». Однак вона була відхилена. Тобто банк буде сам обирати, кому надавати перевагу у достроковому знятті депозиту, а кому ні.

Грошей в банках не побільшає

Інше питання, що залишається відкритим, чи не заберуть вкладники свої і без того невеличкі депозити, боячись чергових сюрпризів? І чи погодяться люди на нових, невигідних для них умовах, нести свої чи не останні гроші до банків?

Мораторій на дострокове зняття депозитів розповсюджуватиметься тільки на ті договори, які будуть укладені після 6 червня 2015 року. А це може означати, що людина повернеться до думки, що безпечніше зберігати заощадження під матрацом, аніж наражати себе на небезпеку, що вони можуть «зависнути» у банку на невизначений термін.

Аналіз закону вказує, що він не відповідає як своєму першочерговому змісту, так і здоровому глузду. Окрім того, що нових депозитів банкам годі чекати, вони можуть лишитися й без тих, які в них зараз є. Для звичайних громадян куди важливішим є питання, як взагалі вижити в такий час. Кому ж тоді, крім самого Різаненка, потрібні ці «порожні» законодавчі акти?

Анна Межова

opros

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ