Житловий фонд перекладається на плечі українців. Держава умиває руки

З часів отримання Україною незалежності система житлово-комунального господарства завжди вважалась тягарем. Рівень сплати комунальних послуг невідповідний, послуги надаються «так-сяк», а робота ЖЕКів вже стала притчею во язицех.

13 січня 2015 року Верховна Рада зробила крок до реформування системи ЖКХ. У першому читанні був прийнятий Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Основною тезою закону є усунення житлово-експлуатаційних організаці й (ЖЕКів) від управління спільним майном багатоквартирних будинків. Простою мовою кажучи, тепер самі власники квартир будуть відповідати за те, що відбувається у їхніх під’їздах: чи є освітлення, чи зроблений ремонт, чи в належному стані підвали та електро- і водомережі, чи прибрана придомова територія. З одному боку, мешканці отримують всю повноту влади у питаннях, які стосується їхнього спільного майна, а не повинні миритися з тим, що їм нав’язує ЖЕК. З іншого, держава одним розчерком пера намагається зняти з себе та, в першу чергу, з бюджету болюче питання утримання системи ЖКХ.

Суперечливі моменти

Згідно закону, тепер управління спільним майном буде здійснюватися за допомогою зборів співвласників. Це досить недосконала форма управління, адже вона не передбачає створення юридичної особи. До того ж незрозуміло, де будуть накопичуватися гроші на ремонт, і як можна перевірити їх використання. Зазначимо, що відкриття банківського рахунку зборами співвласниками квартир не передбачається, – цю статтю прибрали з закону. Також тепер не зовсім ясно, навіщо створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), якщо всі поточні питання можна вирішити на зборах мешканців.

Які новації пропонує уряд

shema2

З вищенаведеного можна зробити висновок, що наразі співвласникам багатоквартирних будинків пропонується повністю контролювати те, яким чином буде здійснюватися управління їхнім спільним майном. Це робиться з нібито добрими намірами, проте по факту лише заради економії бюджетних коштів.

По суті Закон створює додатковий головний біль для мешканців. Наприклад, є такі будинки, в яких переважна більшість людей – пенсійного віку, це так звані «хрущовки». Зрозуміло, що для такої категорії людей проблематично розібратися в юридичних аспектах, більшість з них не має досвіду ведення справ у системі ЖКХ. До того ж постає питання, як у таких будинках будуть відбуватися збори та вибір управителя? Можна припустити, що лампочки у під’їздах будуть мінятися власним коштом самих пенсіонерів, а прибирання сходових кліток – по черзі мешканцями. До того ж, ніхто з них не готовий до того, аби вибрати комерційну структуру для обслуговування тепломереж та систем водопостачання.

Якими питаннями пропонують самостійно опікуватися співвласникам квартир?shema3

Чи вдасться зекономити?

Питання тарифів – одне з найпроблематичніших: яким чином будуть визначатися тарифи на послуги з управління, а також субсидії для соціально незахищених мешканців? На теперішній час, тарифи на послуги з утримання будинку і прибудинкової території встановлюються органами місцевого самоврядування за кожним будинком окремо. У разі запровадження вільного ціноутворення, розмір місячних платежів для споживачів цих послуг є не прогнозованим.

Окрім того, аби вибрати компанію, яка буде надавати послуги, потрібно мати з чого вибирати. Наприклад, у Броварах послугами, які стосуються обслуговування внутрішньо будинкових мереж тепло-, водопостачання та водовідведення займається компанія КП «Броваритепловодоенергія». Конкурентів у них немає. Було б ще зрозуміло, якби мешканцям пропонували обрати, приміром, окремого сантехніка чи електрика. Тут все просто – виграє той, хто краще ремонтує. Проте нині люди повинні вибирати компанії з надання певних послуг. А якщо на ринку діє монополіст, то що тоді робити?

Дивлячись на великі міста, наприклад, Київ, то тут ситуація не менш суперечлива. Здавалося б компаній, бажаючих обслуговувати будинки, багато. Проте навряд чи вони готові будуть надавати послуги дешевше, ніж це пропонує держава. Виходить, як не крути, а платити доведеться більше.

Ще один момент – загальні збори та внески мешканців. Закон говорить, що всі рішення приймаються голосами власників квартир, площа яких складає більше ніж 75% від загальної площі всіх квартир. Це означає, що права мешканців однокімнатних квартир дещо обмежуються, а думка орендарів взагалі не враховується. До того ж, відсутність державного контролю за порядком проведення загальних зборів може сприяти певним шахрайським діям під час підрахунку голосів.

Юридична недосконалість

Слід зазначити, що недосконалість урядового законопроекту вказується і у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Згідно нього, законопроект рекомендовано повернути на доопрацювання.

Експерти розходяться у думках щодо урядових новацій. Одні вважають, що запропоновані зміни відповідають європейському досвіду та зроблять систему надання послуг більш конкурентоздатною. Інші зазначають, що вони можуть призвести до комунального колапсу, адже не всі українці зрозуміють, яким чином тепер їм утримувати так зване спільне майно.

До того ж постає питання, а чим тепер будуть займатися ЖЕКи? Адже вони фактично усунуті від надання комунальних послуг.

З надією на друге читання

Експерти сподіваються, що до другого читання закон зазнає значних змін. Зокрема, у частині, яка стосується обрання управителя. Є ініціатива, якщо мешканці не в змозі самостійно вибрати управителя, то міська влада може долучитися до цього процесу та запропонувати свого представника. Окрім того, законотворці можуть удосконалити і фінансові питання, щоб все-таки ввести банківські рахунки для зборів мешканців. Це необхідно для того, аби прибрати корупційну складову та спростити перевірку того, куди і як будуть витрачатися кошти.

Підсумовуючи аналіз урядових ініціатив, варто зазначити, що, варто було б спочатку удосконалити процес створення ОСББ, а вже потім давати мешканцям право вибору тим, як управляти спільною власністю. Адже зараз ми маємо ситуацію, що і механізм створення об’єднання неврегульований, і проведення зборів співвласників, які пропонуються як альтернатива, також. Пливти за течією у даному випадку не є гарним виходом, адже система ЖКХ може вийти з-під контролю. У Броварах є багато прикладів налагодженої роботи ОСББ, мешканці задоволені. Тому тут потрібно рівнятися на їхні здобутки. Броварчани, які створили ОСББ, перейшли на новий рівень. Цей механізм, хоча і не до кінця вдосконалений, проте в процесі роботи стає досить зрозумілим.

Не все те, що працює у Європі можна сліпо перекладати на українські реалії. По-перше, «радянська спадщина» нікуди не ділась, по-друге, не готові українці брати на себе відповідальність за спільне майно. Все ж таки у кожній справі повинні бути фахівці, які краще знають, як і що працює, в даному випадку у багатоповерхових будинках.

Анна Межова

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Субота, 21 жовтня 2017, 14:21
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ