Фабрика святого Миколая розпочинає роботу

12:13 – Середа, 15 листопада 2017

Вже традиційно наприкінці року розпочинає свою діяльність унікальне підприємство, яке працює усього один місяць на рік. Мова йде про вже звичну для броварчан «Фабрику святого Миколая».

І знову призові місця: каратисти Броварщини повернулися додому з нагородами

11:59 – Середа, 15 листопада 2017

Хто-хто, а спортсмени Броварщини продовжують радувати нас своїм перемогами. У змаганнях з кіокушинкай карате 8 із 11 учасників нашої команди приїхали додому з призами.

І батькам іноді варто читати казки…

09:16 – Середа, 15 листопада 2017

Використання літературних творів видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського у роботі з малечею та школярами – не новина, а от яким чином можна використовувати його оповідання та казки для виховання батьків, можна було почути під час науково-практичного семінару, який так і називався «Використання літературних творів В.О.Сухомлинського в роботі з батьками» . 14 листопада цей захід було проведено на базі ДНЗ «Ялинка», який носить ім’я педагога.

Еліна Іващенко : «Своє майбутнє бачу тільки в Україні!»

11:55 – Вівторок, 14 листопада 2017

На телеканалі «1+1» розпочався новий, вже четвертий сезон шоу «Голос. Діти». Саме це і стало приводом зустрітися з переможницею 3 сезону, талановитою броварчанкою Еліною Іващенко, дівчиною, яка просто вражає своєю мудрістю, щирістю та відкритістю. Яким був рік після перемоги, що змінилося і чим Еліна займається зараз читайте в ексклюзивному інтерв’ю «ГР».

— Минулого року твоє ім`я стало відомим всій країні. Як ти охарактеризуєш рік, який пройшов після перемоги?

—Взагалі, життя після проекту склалося чудово. По-перше, я тепер працюю на «Нашому  радіо» ведучою. Також я викладатиму вокал у школі Олександра Павлика, яка незабаром відкривається у Броварах. Мене впізнають, запрошують виступати. А головне, що я вже точно визначилась, чим хочу займатися усе своє життя – музикою.

EI3

 

— Знаємо, що у цьому році ти стала студенткою.

— Так, І курс Київського інституту музики імені Р. М. Глієра, але я в коледжі. Незвично. Поки «в’їжджаю» у цю всю тему. Дуже чудові у мене однокурсники, ми відразу знайшли спільну мову. І взагалі навчання в радість, тому що я займаюся тепер поглибленим вивченням сольфеджіо, вокалу, фортепіано. Мені це дуже цікаво.

— Пані Ангеліна Абраменко, твої улюблені «Акварелі». Взагалі Бровари для тебе -  це такі собі теплі спогади, чи ти все ж продовжуєш активно виступати у нашому місті?

—Щодо виступів, то навчання не дає мені зараз змоги так активно проявляти себе кар`єрно. А щодо Ангеліни Анатолівни, то звісно ми спілкуємося. У нас надзвичайно теплі відносини. Вона знає про кожну мою перемогу, про те, що взагалі відбувається у моєму життя. Я часто звертаюся до неї за мудрою порадою. Та й «Акварелі» - це моя друга велика сім`я. На жаль, я не маю так багато вільного часу, але іноді приходжу в гості в «Камелію» (Дитячий естетико-натуралістичний центр – ред.), бачуся зі своїми однолітками, з якими ми разом навчалися в ансамблі. Дуже радію, що «Акварелі» тепер отримали звання Зразкового художнього колективу. Приємно, що Ангеліна Анатоліївна так працює і досягла таких вершин.

— Після конкурсу, окрім любові глядачів, ти отримала безліч матеріальних подарунків. І про один нам достеменно відомо - це особистий мікрофон. Використовуєш його?

—Звісно, використовую. У студіях. Він шнуровий і дійсно дуже професійний. Я вдячна меру нашого міста Ігорю Васильовичу, тому що для будь-якого вокаліста це дійсно дуже цінний подарунок.

—А як щодо інших гостинців? Який з них для тебе є особливо цінним, таким що запам`ятається на все життя?

— Ну якщо говорити про вагомі подарунки, то це звісно подарунок від «Голосу. Діти-3» - поїздка до «Діснейленду» в Париж, куди я їздила разом з Ангеліною Анатолієвною. Поїздка була дійсно незабутня. Там неймовірно гарно. «Діснейленд» - це справді таке заповітне бажання для кожної людини, незалежно від того, скільки їй років. Звичайно, побачити Ейфелеву вежу - це теж була моя мрія. І вона збулася!

EI7

 

— Кажуть, що у Парижі якась особлива атмосфера. Це дійсно так?

— Вечірній Париж - це незабутньо. Звісно, не можу сказати, що краще, аніж наш Київ (усміхається – ред.), але там дійсно чудово. Особливо, коли уночі світиться Ейфелева вежа. Така романтична атмосфера. Ми, до речі, жили у готелі неподалік і нам звідти було взагалі все видно. Це були неймовірні шість вихідних днів. Потім знову, звісно, почалася робота в студіях, знову концерти, виступи, але цю поїздку у Париж я дійсно запам’ятаю назавжди.

 

EI6

 

— І все-таки тема подарунків…

— Не знаю, чи можна це назвати подарунком, але бабуся на наступний ранок після перемоги спекла мені пиріжки з капустою. Я це також пам’ятаю, бо були дуже смачні. Ну, і звісно, подарунком для мене стала пропозиція працювати на «Нашому радіо». Для мене це було неочікувано. Я ніколи навіть не задумувалася про те, що буду колись радіоведучою, але тепер розумію, що мені це подобається – працювати у прямому ефірі. Це великий досвід і поповнення словарного запасу, до того ж ти вчишся вільно спілкуватися українською мовою. І взагалі для мене це вдосконалення моїх навичок.

— Над чим ти зараз працюєш?

— На всіх концертах і виступах, в яких я зараз беру участь, це кавери, це не мої власні пісні. Але я працюю над новим матеріалом, шукаю аранжувальника. Тому, аранжувальники, якщо ви читаєте це, пишіть, телефонуйте, я вас чекаю!  У принципі поки що таких великих планів на майбутнє я не складаю, тому що знову ж таки навчання, яке мені хотілося б спочатку закінчити. А тоді вже я планую наполегливо працювати над своєю кар’єрою, аби потім стартувати, як відома вже солістка.

— Повертаємося до теми школи вокалу Олександра Павлика. Як ти плануєш поєднувати навчання і викладання? Дітей якої вікової категорії навчатимеш?

— Для мене викладання у школі це в першу чергу досвід, хоча поєднувати з навчанням це звісно буде складно. Порівняти це хоча б з виступами. Пари іноді збігаються з концертами, які в результаті ми мусимо відміняти, адже я розумію, що навчання зараз на першому місці. Хоча викладачі ідуть нам назустріч, вони розуміють, що ми естрадні вокалісти і будемо мати безліч концертів. Тобто коли це необхідно, вони нас відпускають. Вчителі з вечірньої школи, де я навчаюся зараз у Києві, тому що я вступила після 9 класу і у мене неповна освіта, також кажуть, що все розуміють. До того ж нам пообіцяли, що не сильно «напрягатимуть» предметами зі шкільної програми – математикою, фізикою, хімією, адже ми вже обрали свій шлях. Що стосується вікової категорії наших майбутніх вихованців, то вона необмежена. Усі, хто має бажання, можуть до нас приєднуватися.

EI4

 

— Яким чином можна все встигнути? Вечірня школа, коледж, викладання вокалу, концерти. Звідки беруться сили?

— Енергія завжди є для всього, чим я хочу займатися. А зараз все, що я роблю – навчаюся, працюю – усе пов’язане з музикою. Я б не працювала там, де мені не цікаво. Ніколи! І навіть не уявляю, як можна взятися за справу, яку ти не любиш. Тому поєднувати все хоч і складно, але я стараюся.

— І як тобі такий ритм життя? Невже не буває такого, що хочеться просто день лежати у ліжку і нічогісінько не робити?

— Таке буває. У неділю. З 6 ранку до 10 (сміється – ред.). Насправді, бабуся з дідусем з дитинства привчали мене, що я не маю відпочивати. Напевно відтоді, як пішла до школи, я не відпочиваю. Розумію, що більшість моїх однолітків зараз гуляють з друзями, відпочивають у кав’ярнях. І це нормально. Вони, певно, поки ще просто не визначилися, чим хочуть займатися у своєму житті. Але я з 6 років знала, що буду вступати саме до Глієра і усі наступні роки виношувала цю ідею. Я вже з дитинства багато працювала: музична школа, індивідуальні уроки вокалу. Я просто звикла. І я дуже вдячна бабусі з дідусем за те, що вони привчили мене до такого ритму життя. Я вмію правильно розраховувати свій день і в мене на все вистачає сил. Я загартована!

EI

 

— Завдяки проекту, ти швидко подорослішала.

— Я подорослішала ще раніше, до «Голосу». Тому що така складна ситуація у сім’ї. І мене дійсно з раннього віку привчали до самостійності.

— Як щодо твого внутрішнього світу, він змінився після того, як ти стала відомою? Адже мова йде про випробування славою, яке не кожен проходить, а ти ще дуже юна.

— На щастя, мене завжди оточують люди, які не дають мені бути зіркою. Звісно, у хорошому сенсі цього слова. У спілкуванні я ніколи не ставлю себе вище інших. Я не так вихована. Я розумію, що у певному сенсі я вже чогось досягла, ніж більшість моїх однолітків, але це не має ніякого значення. Ми всі люди. Так виховувала мене і Тіна (Тіна Кароль, тренер Еліни на телепроекті «Голос. Діти» - ред.). Вона завжди казала, якою б ти не була на проекті, а ти знаєш, що ти сильний учасник, якщо я побачу, що ти почала хворіти «зірковою хворобою» – вилетиш. Це мене дуже сильно загартувало. І я розумію, якою б людина не стала відомою та знаменитою, вона має  залишатися сама собою.

EI1

 

— Після «Голосу» як склалися твої відносини з учасниками проекту? І звісно, усім цікаво, чи спілкуєшся ти зараз зі своїм тренером Тіною Кароль?

— З Тіною ми підтримуємо стосунки, але не так часто, як би мені цього хотілося. У неї зараз великий всеукраїнський тур і я з нею не спілкувалася вже певно місяців з два. Я взагалі її зараз не тривожу, тому що вона дійсно дуже зайнята. А з учасниками «Голосу» ми спілкуємося. На жаль, не так часто, як це робили раніше, адже у всіх навчання, кожен займається своїми справами. Але іноді ми все ж збираємося у Києві і всі дружно відпочиваємо. Не лише з командою Тіни Кароль. Та й взагалі я більше спілкуюся з командою Діми Монатіка, тому що на проекті ми з ними дуже сильно здружилися.

— Не можемо не запитати про цьогорічний фінал шоу «Танці з зірками», на якому ти виконувала пісню Джамали «1944». Запрошення було очікуваним? Яке воно - закулісся «Танців»?

— Взагалі це було неочікувано. Була десь 11 година вечора і я вже лягала спати. Я дуже хотіла потрапити на фінал хоча би як глядач і писала менеджеру з «Голосу», просила хоча би 2 квиточки. І той самий менеджер зателефонував мені об 11 вечора і сказав, що продюсер телеканалу «1+1» пропонує мені виступити на фіналі «Танців з зірками». У мене був ступор. Який вже сон!  Не могла заснути годин до трьох, хвилювалася і раділа водночас. Цей виступ був одним з найяскравіших у моєму житті. Я познайомилася з Ахтемом Сеітаблаєвим та Альоною Шоптенко, які танцювали під мій вокал. У нас з ними склалася досить дружня атмосфера у роботі. Тим паче, що Ахтем взагалі мій найулюбленіший український актор. І мені знову «підфартило», я особисто познайомилася зі своїм кумиром, та ще й мала можливість співати для них.

EI5

 

- А Юрій Ткач і справді такий прикольний?

— Він крутий! Насправді з Юрієм Ткачем ми знайомі вже давно. Якось нам доводилося виступати разом на одному концерті. Він такий усміхнений, добрий. «Зірковою хворобою», на відміну від деяких інших учасників, він точно не хворіє. Називати не буду, але за лаштунками мені доволі часто зустрічалися такі зіркові зірки.

— Якою і де ти бачиш себе через 5 років?

— Складне питання. Треба замислитися. Мені тоді буде… 21. Ну, 21 -  це вже якісь стосунки з хлопцями, думаю тоді я якраз закінчу навчання, а, можливо, вже працюватиму над своїм новим альбомом, адже я дуже хочу бути співачкою, а мрії мають здійснюватися.

— А де саме мають здійснюватися твої мрії? В  Україні, чи все-таки більше можливостей бачиш  за кордоном?

— Не хочу за кордоном. Не те, щоб принципово, але вдома все ж краще. Тут мене вже знають, знають моє ім`я, тут вже стільки хорошого сталося, саме тут почали збуватися мої найпотаємніші прагнення та сподівання, тому  я хочу бачити себе саме в Україні!

Розмовляла Вікторія Ейсмут

 

Очільників ЖЕКів покарали за негабарит

09:36 – Понеділок, 13 листопада 2017

Вивіз сміття, а надто – негабариту, було і залишається чималим клопотом як для городян, так і для тих, хто безпосередньо має цим займатися. Особливої актуальності ця проблема набуває після вихідних та під час святкових днів.

У Броварах знову ставитимуть лічильники. Безкоштовно!

11:44 – П’ятниця, 10 листопада 2017

Декілька років поспіль відповідно до державних програм проводилося встановлення приладів обліку теплової енергії та газу. Потім у Національній комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) оговталися та вирішили, що усім «за просто так» встановлювати лічильники надто дорого і на рік призупинили цей процес.

Забезпечити ринок професіоналами допоможе «Śnieżka»

09:21 – П’ятниця, 10 листопада 2017

9 листопада у Броварському професійному ліцеї відбулося відкриття навчально-практичного центру «Śnieżka». Це вже третій центр, який відкривається на базі Броварського закладу, за два минулі роки вже відкрито та успішно готують фахівців робітничих професій центри, що спеціалізуються на виробництві матеріалів та обладнання для гіпсокартонних та сантехнічних робіт.

Притулок для тварин: дім, де рятуватимуть життя

11:28 – Середа, 08 листопада 2017

Тема безпритульних тварин – неоднозначна, суперечлива та гостра. Раз по раз у соцмережах виникають гучні суперечки між гуманістами, які готові грудьми захищати та підгодовувати кожного песика чи кошеня, яке опинилося на вулиці, та «жорстокими варварами», які врешті решт виявляються людьми, які або самі, або діти яких постраждали від агресивних вуличних тварин. Травити, відстрілювати, гнати, вивозити за межі міста, навіть анекдотичне – запросити у гості корейців – чого тільки не прочитаєш у коментарях.

Відкриваючи серця для доброти: у Броварах відбувся благодійний фестиваль на підтримку онкохворих

12:55 – Вівторок, 07 листопада 2017

4 та 5 листопада у Броварах під гаслом «Танцюй, співай, грай - допомагай!» пройшов ІІ Міжнародний благодійний фестиваль-конкурс InternationalCharityFestival "InnaBrovary", основною метою якого є підтримка онкохворих Броварщини. Таку безперечно чудову традицію минулого року започаткував Благодійний фонд «Інна», який спільно з Броварською міською радою, Броварською міською дитячою музичною школою та ГО «Оксамитовий світ» вже 2 роки поспіль успішно втілює цю ідею в життя.

Останні статті

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ