БРОВАРИ +9
НБУ USD 28.34

Нам всім [censored]стець

«МінправдиУкраїни» починає свою роботу

2 грудня 2014 року в Україні сталася просто фантасмагорична подія. Якби не військові дії на Сході, економічна криза та інші негаразди, ця подія гарантовано стала би сенсаційною. А так на неї відреагували соціальні мережі та вузькі кола журналістів та медійників. А сталося неймовірне – Верховна Рада призначила Міністра неіснуючого міністерства. Мова йде про Міністерство інформаційної політики.

Справа в тому, що положення про міністерство повинно бути затверджено Указом Президента, якого на час голосування ще не існувало. Але й це не головне! Найбільший інтерес викликає саме сенс створення такого органу. Адже дехто угледів за таким створенням введення офіційної цензури для українських ЗМІ. Особливо зважаючи на постать новообраного міністра – Юрія Стеця – який ще зовсім недавно був генеральним продюсером «5 каналу».

Що буде робити «Міністерство правди»?
Нещодавно «міністр без портфелю» презентував проект Положення про Міністерство інформаційної політики України. Головними завданнями міністерства автори бачать забезпечення формування державної політики щодо діяльності засобів масової комунікації. Читайте уважно! Мова йде не про засоби масової інформації (ЗМІ). В проекті згадують про засоби масової комунікації, до яких напевно можна віднести і соціальні мережі. Тобто будь-яке спілкування у Фейсбуці повинно відповідати стандартам державної політики. Інакше користувач підпадає під заходи державного контролю. Про які конкретно, проект замовчує. Проте визначені органи, через які міністерство буде здійснювати контроль – Державні внутрішньо- та зовнішньо- інформаційні служби. Крім того,в міністерстві здійснюватимуть державну реєстрацію друкованих засобів масової комунікації та інформаційних агентств. Зараз цим опікується Мінюст в особі Державної реєстраційної служби.

Міністерство вестиме і Державний реєстр ЗМІ. За словами автора проекту самого пана Стеця, на створення такого міністерства його наштовхнув досвід Великобританії і Франції, де були створені подібні міністерства під час… Першої світової війни. Дивно, але порівнювати інформаційний простір 1914 року та сьогодення мабуть м’яко кажучи некоректно. Тільки уявить, як можна забезпечити тотальний контроль над діяльністю, наприклад, телебачення. Для цього треба перед усім розробити відповідні стандарти телемовлення. А це вже дуже нагадує «мєдведчуковські» темники, якими запам’яталися президентські вибори 2004 року.

Хто підтримував?
Цікаво, що навіть серед фракції БПП (а Юрій Стець звичайно її представник) знайшлися люди, які не злякалися відверто висловити своє відношення до цієї авантюри і відмовились від підтримки створення Мінправди. Серед таких насамперед журналісти Сергій Лещенко та Мустафа Найем. До речі, останній єдиний з БПП хто проголосував «проти» створення цієї структури. Також не голосувала за створення Мінправди і представниця «Народного Фронту» Вікторія Сюмар. Мабуть, їх позиція цілком зрозуміла. Що ж змусило інших представників демократичного табору голосувати за створення цього «непорозуміння»?
Ось як прокоментував своє пакетне голосування один з представників БПП депутат Павло Різаненко:

4 стр

Що тут можна добавити? Свого часу більшість «регіоналів» теж пішли на «компроміс з своїм баченням або переконанням», коли голосували за «диктаторські» закони 16 січня 2014 року. Ми добре знаємо, до чого це привело. Тому можемо з впевненістю констатувати: перший крок до створення «депутатської біомаси» зроблено!

Роман Губогло

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Останні статті

Понеділок, 26 жовтня 2020, 11:49

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ