ГАБАРИТНИЙ НЕГАБАРИТ: КУДИ ПОДІТИСЯ СТАРОМУ ДИВАНУ?

Всесвітньовідомий фізик Нільс Бор якось сказав: «Людство не загине в атомному кошмарі, воно задихнеться у власних відходах». І судячи з того, як сьогодні поводяться люди, його пророкування має всі підстави для здійснення

Ну, задихатися, з приходом зими та закінченням сезону кавунів-овочів-консервації, ми, наче, перестали, а ось перечепи­тися через щось досить велике, громіздке та з першого погляду навіть неясно – що?! – під нашими під’їздами таки можна.

З вивозом ТПВ (ред. – побутових відходів) і так все ясно – сказати, що вивозиться вкрай погано – не сказати майже нічого. Тож, цього разу «Громадський Ревізор» вирішив проінспектувати як вивозять різного роду негабарит. Можливо, хоч тут все більш-менш нормально?

МОТИВАЦІЯ НЕПЛАТНИКА

Відразу скажемо, що у Броварах у тариф, який ми сплачуємо щомі­сячно за вивезення сміття, нега­барит не занесений. На питання, чому так сталося, мотивація різна.

Хтось каже, що не розрахо­вували, що негабариту буде настільки багато, хтось – що населення буде свідомим та організує цивілізований само­вивіз. В кінці-кінців, зійшлися на одному – не ввели в тариф, бо тоді вартість вивозу сміття була б у рази більша. При чому для всіх.

Тоді логічно виникає питання – а чому я – броварчанин, який не планує у наступні кільканадцять років робити в квартирі ремонт з переплануванням та купою битої цегли, не мінятиму вікна та меблі, повинен платити щомісячно за вивіз того, чого від мене вивозити не доведеться?!

Тож, понадіялись чиновники на відповідальність мешканців, а дарма.

ДОЛЯ СТАРОГО ДИВАНА

Давайте розберемось, що ж в такому випадку робити зі старим мотлохом, який внаслідок своїх габаритних розмірів не влазить ні у відро для сміття, ні навіть у два чорні сміттєві пакети від «Комунтрансу». Альтернативи не багато, але вона все-таки є.

Шлях перший. Законний, але вартісний. Знайти в інтернеті, чи в будь-якій газеті з безкоштовними оголошеннями, які рясно запи­хають у наші поштові скриньки, оголошення на кшталт «Вивіз будівельного сміття, негабариту та старих меблів», зв’язатися з пере­візниками та позбутися старого дивана, який з задоволенням, але за окрему плату на руках винесуть з вашої квартири та й повезуть у невідомому напрямку.

Куди? А то вже не ваші проб­леми. Зазначимо, що вартість такого шляху утилізації нега­бариту – від 200 до 600 грн. в залежності від кількості та роз­мірів мотлоху.

Шлях другий. Незаконний, але безкоштовний. Взяти з кумом викрутки, розібрати старий диван на запчастини, трохи почекати поки стемніє та й винести рештки колись улюбленого предмету меблювання до найближчих сміттєвих баків. І забути про нього. Далі – не наші проблеми. Затрати – хіба що куму на могорич.

Якщо у вас виникла думка, що ми радимо піти найкоротшим, а отже – другим шляхом, то ви глибоко помиляєтесь. Це просто констатація факту. Негабарит – двері, рами, скло, дивани, тум­бочки та інші речі – щотижня горами височіє біля під’їздів та сміттєвих баків. І якби все це не прибиралося, місто давно б вже перетворилося б на… страшно навіть уявити що.

А ЧИЇ Ж ТО ПРОБЛЕМИ?

Яким же чином все-таки виходять з ситуації броварські комунальники? Хто прибирає те, що виносять мешканці, котрі масово використовують «шлях другий».

«По-перше, «Комунтранс» по можливості та на прохання наших ЖЕКів вивозить. Раз на тиждень надають машину для негабариту на кожен ЖЕК», - каже начальник УЖКГ Галина Плотнікова.

Але й самі ЖЕКи у даному випадку не сидять «склавши руки». Якщо мешканці виносять дерев’яні речі – самотужки роз­пилюють, розбирають та завозять власним тракторцем або на базу «Бровари-Благоустрою», де є твердопаливний котел, або до свої технічних приміщень, де теж є грубки.

«Залізні деталі, як правило, до нашого приходу вже зникають. Вистачає «мисливців за металом», на брухт забирають», - каже Ірина Якубовська, директор ЖЕКу №2.

Будівельне сміття, кераміка, цегла подрібнюється та йде в контейнери, котрі потім вичищає той же «Комунтранс».

Клопоту додає і приватний сектор. Люди не те що за негаба­рит – за вивіз звичайного сміття платити не хочуть, несуть все, в тому числі і різного роду громіздкі речі, до найближчого ЖЕКівського майданчика.

«Безсовісні, просто безсовісні люди. Іншого слова підібрати не можу. Виходимо вранці, а контейнери забиті листям, різним сміттям. І видно, що не з квартири винесено. А платимо за все ми!», - обурюється Людмила, що мешкає на вулиці Кирпоноса.

Розділяємо обурення, але ж – не впійманий, як то кажуть, не сміттєвий злодій. Слідкувати, мабуть, за такими горе-сусідами треба. Та спіймати хоч раз і розголосу наробити. Можливо це спонукатиме «приватників» заключити договір на вивіз ТПВ та жити спокійно.

До речі, з приводу різного роду компаній, що надають послуги по вивозу сміття. Дуже часто після діяльності таких «помічників» доводиться той же негабарит вивозити, але з території іншого ЖЕКу.

«Буває часто, що приїжджають машини, вигружають негабарит і поминай, як звали. Гроші за утилізацію з мешканців беруть, а прибирати все одно нам.», - ділиться проблемою начальник ЖЕК №4 Ігор Громовий.

Окрім сусідів є ще околиці міста, лісопосадки, закинуті гаражі чи недобудовані приміщення, які потім під час суботників при­бирають ті ж самі комунальники – працівники ЖЕКів. Такий от сміттєвий бізнес без фінальної крапки.

Є НАД ЧИМ ПОДУМАТИ

То як же позбавитися нарешті старого дивана цивілізованим шляхом?

У Івано-Франківську, напри­клад, рішенням виконавчого комітету визначено місця для 62 контейнерних майданчиків саме для негабаритних речей.

«Цим рішенням ми намагалися концептуально змінити ситуацію щодо вивезення відходів, до якої дуже багато зауважень. Мова про цеглу, старі двері чи вікна, меблі, великі ящики, які люди викидають на майданчики для звичайного побутового сміття, утворюючи стихійні звалища негабаритних відходів», – повідомляє директор Департаменту комунального господарства м. Івано-Франківськ Михайло Смушак.

Графіки вивозу негабариту розміщено на будинках. В пев­ний день зранку на майданчик вивозиться декілька спеціальних великих контейнерів, які протягом дня заповнюються негабаритом, а увечері вивозяться спецтехнікою. Якщо ж негабарит з’явиться у зви­чайних контейнерах – завдання муніципальної інспекції з благоу­строю (аналог нашого спецвідділу контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном міста) зна­йти порушників та оштрафувати. Кажуть, нововведення франків­цям припало до душі. Проблеми з утилізацією немає, допомогою кума користуються вкрай рідко.

Можливо, люди там інші, свідоміші. Чи до Європи ближче? Чи просто розуміють, що чистота у місті залежить не тільки від тих, хто прибирає, а й від кожного городянина. А ми коли зрозуміємо?

Катерина Ковальчук

negabarit1

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Понеділок, 29 жовтня 2018, 15:10
Четвер, 01 листопада 2018, 17:40
Вівторок, 06 листопада 2018, 14:22

Останні статті

Вівторок, 13 листопада 2018, 09:06
Вівторок, 06 листопада 2018, 15:51
Вівторок, 06 листопада 2018, 14:22

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ