СТЕРЕЖИСЬ АВТОМОБІЛЯ! СКІЛЬКИ ЩЕ БРОВАРИ БУДУТЬ АВАРІЙНИМ МІСТОМ?

Останнім часом майже щотижня у Броварах стаються аварії чи аварійні ситуації на дорозі. У деяких випадках водії відбуваються звичайним переляком та пом’ятим бампером, а у інших доходить до летальних наслідків. «Громадський Ревізор» вирішив проаналізувати чому так відбувається

Відповідь тут очевидна – недис­циплінованість учасників дорож­ньо-транспортного руху. Але чому ж вони в Броварах такі несвідомі? Невже місцеві автошколи права видають без екзаменів? Ні! Насправді, проблема криється набагато глибше, ніж звичайна недбалість водіїв та пішоходів…

КРИЧІТЬ, ВАС ВСЕ-ОДНО НІХТО НЕ ПОЧУЄ

Замисліться. Коли ви в останнє бачили патрульний автомобіль на дорогах нашого міста? А регулювальника на перехресті з несправним світлофором? Мож­ливо, намагалися зателефонувати у міліцію? Просто до диспетчера повідомити про проблему чи покликати на допомогу.

Напевно, кожен пам’ятає голлі­вудські фільми жахів, де жертва тремтячою рукою дотягується до телефону і набирає 911. І майже з першого гудка їй привітним голосом відповідає диспетчер. А поки вбивця встигає дістатися до нещасної, знайшовши її у закутках великого маєтку (як це зазвичай буває) будинок вже з усіх боків оточено поліцією. Маніяка під оплески сусідів виводять з будинку. Винного покарано. Браво американським поліціянтам!

А як же відбувається у нас? Слава Богу історій з маніяками не зна­ємо, але інших випадків величезна кількість. От звичайнісінька ситуація, що сталася декілька тижнів тому: будній день, вулиця Шевченка біля газової контори. Ранок, всі поспішають на роботу. «Поцілувалися» дві машини. Нічого серйозного, невеличкі подряпини. Хотіли зробити як годиться. Зателефонували в 102, аби викликати ДАІ та зафіксувати ДТП. Намагалися додзвонитися 20 хвилин. А вулиця вузька, дві полоси всього, затор створили. Всі поспішають, нервують. Вирішили роз’їхатися так, «полюбовно», і факт аварії залишився зафік­сований лише на фотокамерах витріщак…

Та й випадок такий не одинич­ний. Жахлива аварія на Київській, у якій загинула невинна жінка. На місце ДТП приїхали патрульні з Києва. Невже звідти їхати ближче, ніж з Торгмашу? Та й взагалі чи їхня це парафія?

НА ВЛАСНІЙ ШКУРІ

Зацікавлені цим питанням, само­стійно набираємо 102. Зайнято. Телефонуємо через 10 хвилин, потім ще через 20. Теж саме. Наступного дня просто ніхто не бере трубку. Як і через день... То куди ж нам звертатися за допо­могою, як не до наших доблесних?

Озброївшись посвідченням журналіста, прямуємо до будівлі Броварського відділення ДАЇ. Потрапити всередину неможливо. Від коментарів по телефону від­мовляються. Мовляв, є обласна прес-служба. Надсилайте їм запити. Все зрозуміло…

«Я вже не пам’ятаю, коли бачив патрульних в Броварах. А як якась проблема, то й взагалі неможливо дочекатися тих «гаїшників». Чув, що було в них скорочення, але як завжди страждають люди», - роз­мірковує Володимир.

НА ОДНИХ ПРЯНИКАХ ДАЛЕКО НЕ ПОЇДЕШ

Броварчани, як автовласники, так і пішоходи, доходять по висновку: «Відсутність контролю породжує хаос». Навіщо дотриму­ватися правил дорожнього руху, якщо за цим ніхто не слідкує? Наприклад, на вулиці Київській поблизу зупинки «Старий центр» на зелене світло дорогу перейти майже неможливо. І таких місць в Броварах не одне. А навіщо зупинятися на червоний сигнал світлофора, якщо ти запізнюєшся? Все-одно ніхто нічого не зробить за це…

Багато «літунів» і на вулицях при­ватного сектору. Найпопулярніші ті, які ведуть до столиці в об’їзд вулиці Київської, як от Коккінакі та Андрєєва. Навіщо думати про когось, якщо часу обмаль, а дорога дозволяє тиснути на газ.

І нехай в нашому місті хоч через кожні пів-метри почнуть встанов­лювати «лежачих поліцейських», хоч біля кожного пішохідного переходу встановлять світлофори, без реальних поліцейських, а не асфальтних, діла не буде! Збіль­шиться лишень загазованість і ми будемо дихати не повітрям, а важкими металами.

Як не прикро визнавати, поки що ми маємо дуже низький рівень свідомості. А отже, якщо немає покарання, то не буде і порядку.

«Я колись була у Франції. То там громадяни навіть якщо машин немає у полі зору, але на світло­форі червоний не будуть пере­ходити дорогу. Так само і водії. Якщо пішохід ступає на «зебру» то вони зупиняються, аби про­пустити. Така в них дисципліна. А в нас тільки й бачу, як школярі дорогу перебігають без переходів та світлофорів, прямісінько під колеса автомобілів», - розповідає Марія Іванівна.

Стає зрозуміло, що Бровар­ському ДАІ, як гаранту безпеки на дорогах , грош ціна. Та зараз на нас чекають великі зміни. Реформа міліції в поліцію має завершитися вже до кінця 2015 року. Тоді й побачимо чи отри­мають Бровари другий шанс на безпечне життя, чи ні.

Кристина Славінська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ