Стихійна торгівля спіймай, якщо зможеш!

Вулична торгівля – злоякісна «пухлина» для одних і осередок дешевих продуктових товарів – для інших. У той час, коли люди схвально відгукуються щодо таких несанкціонованих ринків, то міські органи, напроти, негативно ставляться до «торгашів», оскільки їхня незаконна діяльність не лише завдає збитків, але й шкодить здоров’ю людини. «Громадський ревізор» розбирався.

«Треба якось виживати…»

Сьогодні стихійна торгівля вважається такою ланкою в галузі господарства, яка хоч і не має законного права на існування, а все ж існує. Стихійний ринок «відтяпав» свою нішу в сфері торгівлі вже давно, а тому уявити переходи чи місця біля автобусних зупинок без самочинних продавців просто неможливо. Усюди знайдеться чи то жіночка зі «свіжим молочком і смачним домашнім сиром», чи то всюдисущий продавець завжди спілих кавунів Алі.

А ось Вікторія Федорівна переконує, що її яблука найсолодші з-поміж усіх, які представлені на стихійному ринку. «Я торгую недавно. А що робити? Якось треба виживати. Пенсія ж така мала, що зі слізьми на неї не глянеш. Ото на ліки тільки й вистачить. А щоб собі на чорний день назбирати чи дитині купити якусь іграшку – про це взагалі мовчу» – розповідає пенсіонерка.

Таку ж думку поділяють і продавці зі стихійного ринку на розі Гагаріна і Лагунової, які заробляють гроші на продажі продуктів з горóду. Так, продавчиня томатів зізнається, що на ринку не вигідно: все зроблене за день віддаси за місце: «На ринку місце коштує 35 грн. А це для мене практично половина суми, яку я заробляю за день. Ось подивіться, хіба можна з такого кошика з помідорами заробити якусь велику суму?!»

Більше того, пенсіонерка додала, що часто-густо їй не вдається продати і кошика помідорів, а все через прудких «стражів» порядку, які приходять і виганяють самочинних продавців з території. «Міліція ходить часто, приходить не очікувано. Говорять, щоб орендували місця на ринку. Але ж там дорого для пенсіонерів. Та й перекупники всі хороші місця зайняли»,– констатує жіночка.

Що ж до «кавунових лавок» і перекупників, які також діють незаконно, то тут ситуація складається куди цікавіша. Як і попередні, вони «кучкуються» або біля продуктових торгових точок, або біля великого скупчення людей. Відповідно, за оренду також не платять. Проте, до них рука «законності» не доходить, а все тому, що так звані перекупники знають, кому потрібно «дати на лапу», аби їх не чіпали. Така «бартерна» взаємодопомога оцінюється в 25–35 грн на день.

Тому не дивно, чому бабусь з невеличким асортиментом домашньої продукції виганяють, а вже знавців у торгівельній, хоч і незаконній, справі обходять третьою стороною. Тут головне – зв’язки і гроші.

Міліція розводить руками

В той час, коли в Україні розгорнулась ціла галузь несанкціонованого збуту продуктових товарів, в європейських країнах такі псевдоринки не діють. І реалізація м’ясних чи молочних продуктів, а то й риби, під відкритим небом неможлива. Правоохоронні органи контролюють таку річ постійно.

В Броварах зі стихійною торгівлею бореться не міліція, а переважно спецвідділ по контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном міста. Як розповів нам в.о. начальникаспецвідділуМихайлоЧерняк, перевіркиринківпроводятьсяпостійно. «В результаті нашої перевірки було виявлено несанкціоновані точки на вулицях Незалежності, Возз’єднання, Короленка та нову ятку на Симоненка. Було складено адміністративні протоколи». Та попри усі спроби органів місцевого самоврядування викоренити вуличну торгівлю, Михайло Черняк констатує: навіть штрафи на правопорушників не діють: «Проблема стихійного ринку, на жаль, існує. Штрафи в розмірі 75 гривень сьогодні нікого не лякають, бо вони розуміють, що цю суму можуть відбити за годину реалізації товару».

Проте для «підприємця» продаж у невстановленому для цього місці може закінчитись не лише штрафом. За словами дільничого інспектора міліції Євгена Незгозінського, у порушника можуть відібрати навіть майно (ред. – товар). «Якщо людина не має дозволу на торгівлю, то до неї вживаються заходи відповідно статті 152 КУпАП «Торгівля з рук у невстановлених місцях». Порушнику може загрожувати не лише штраф, але й конфіскація предметів торгівлі. Товари ж, у випадку конфіскації, потім віддають на збереження або комунальним службам, або магазинам». Але до такої міри покарання броварські правоохоронці жодного разу не вдавались.

Натомість, міській вліді допомагають у ЖЕКах. Там розповідають, що також у міру своїх законних можливостей борються з порушниками. «Як робітник ЖЕКу, я розумію проблему, але як людина, як споживач усвідомлюю– вулична торгівля нічим не шкодить. На моїй пам’яті було два таких випадки, коли приходилось просити людей йти на визначені для торгівлі місця»,– відзначив головний інженер КП «ЖЕК-3».

До курки – кишкова паличка в додаток

Дешеві овочі, фрукти, молочні продукти і навіть м’ясо – все це, без сумніву, знайдеться на стихійних ринках. Ще б пак, чудова альтернатива супермаркетам, де ціни стрибають догори мало не щодня, а якість товару однакова. Саме таку думку поділяють більшість броварчан. Проте лікарі застерігають: це хибна думка, продаж просто неба ніколи не буде безпечним, особливо в теплі періоди року.

Більше того, продавці на таких точках не можуть похвалитись ані відповідним маркуванням, ані власними медичними книжками. А що вже говорити про лабораторні перевірки, про які вони навіть не здогадуються. Тому говорити про якість і свіжість – язик не повертається. Залишається хіба що вірити на слово.

Тому, якщо ми прагнемо бути здоровими, не наражаючи ні себе, ні свою сім’ю на небезпечні гострі кишкові інфекції, то маємо пам’ятати: не все хороше, що дешеве. Часом гривня економії може завдати куди більше проблем і затрат.

Отож, існування такого явища, як стихійні ринки багато в чому залежить від споживачів. Досвід показує, що найбільш ефективний спосіб боротьби зі «стихійкою» – ігнорування таких самовільних яток з боку покупців. Адже, за законом економіки, лише відсутність попиту змусить підприємців згорнути свою діяльність.

Юлія Лисенко

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ