Талановитий музикант-переселенець завойовує серця броварчан

Майже щовечора коридорами першої загальноосвітньої школи лунає чарівна музика. Тут навчається талановитий молодий баяніст Микита Галушко. «Громадський ревізор» не зміг пройти повз чудову мелодію. Тому ми побували на репетиції та поспілкувалися з мамою, вчителькою і самим музикантом.

Важка доля

За свої 15 років хлопець натерпівся багато чого: три операції, повна відсутність зору та війна. Микита і його мама Валентина Анатоліївна – вимушені переселенці з Донецька. З жовтня вони живуть у нашому місті.

«Мій старший син вже три роки живе і працює у Броварах. Він кликав нас до себе, ще починаючи з квітня 2014 року, але ми усе ж таки сподівалися закінчити навчання у Донецьку. У нас випускний клас у загальноосвітній та у музикальній школах, не хотіли додавати йому до екзаменів ще більшого стресу зміною викладачів. Коли стало зрозуміло, що миру не передбачається, а школи не функціонують, вирішили все ж таки переїхати»,– каже мати хлопця.

Микита народився зі страшним діагнозом – уроджена катаракта обох очей, зорові нерви були повністю атрофовані. Ще у віці 1 року хлопець переніс дві операції з видалення кришталиків, а у 6 – по вживлянню імплантатів. Завдяки цьому хлопець отримав 10% зору. «Це вже чудо, що син щось бачить. Нас довго ніхто не хотів брати на операцію, бо обіцянок жодних надати не могли»,– ділиться Валентина Анатоліївна.

Наразі курс операцій ще не закінчився. Після 18 років, коли очне яблуко повністю сформується, хлопця очікує нове обстеження. Зараз імплантати, які встановили ще у дошкільному віці, досі приживаються. Але Микиту поганий зір не дуже хвилює – він читає книжки, пише музику та спілкується з друзями в Інтернеті.

mikita1

Шкільне життя

Хлопець навчається по індивідуальному плану. У Донецьку вчителі ходили до Микити додому, а тут йому доводиться самому приходити в учительську. Не зважаючи на вади зору, оцінки школяра вражають: його атестат рясніє відмінними балами.

«Коли принесли документи до нової школи, то директор із сумнівом поставився до табеля. Мабуть, подумав, що вчителі навмисно ставили бали побільше. Але вже після перших занять у новій школі усі сумніви розвіялися. Тут чудова організація: 14 жовтня я принесла документи та написала заяву про прийом до школи, а вже 15‑го числа, коли я прийшла отримати підручники, мені видали розклад індивідуальних занять. Колектив педагогів з розумінням поставився до нашої ситуації та якнайзручніше для нас скомпонував уроки»,–дивується мама хлопця.

Від екзаменів юнак звільнений через інвалідність. Але, за словами вчителів, його оцінки набагато кращі, ніж у багатьох інших дітей. Вчиться хлопець по звичайним підручникам, але зі збільшеними буквами. Розмір букв у його матеріалах досягає одного сантиметра. Ноти так само набагато більше звичайних. Проте сам юнак визнає, що такий варіант навчання йому подобається більше, ніж читання за шрифтом Брайля.

Окрім загальноосвітньої програми Микита бере активну участь у позакласному житті школи. Так, спеціально для випускників він написав пісню, яку і виконав разом із колишньою школяркою на урочистому святкуванні останнього дзвоника.

«Дітлахи дуже привітні до нього. Коли він приходить до школи на індивідуальні заняття, то школярі завжди обліплюють його та наперебій розказують про свої справи. А він завжди із посмішкою їх вислуховує»,–каже Світлана Олександрівна, педагог Микити.

Музична кар’єра

Грати на баяні хлопець почав ще у віці 9 років. «Баян – тому що так хотіла бабуся»,–шуткує Микита. Насправді, спочатку юнак хотів грати на гітарі, але через погану моторику рук та шкідливу звичку гризти пальці, з гітарою не склалося. До класу баяну хлопця також прийняли не дуже охоче, бо для дитини цей інструмент заважкий (вага баяну досягає 11 кг). Але батьки наполягали і не прогадали – зараз Микита один з найталановитіших баяністів України.

Завдяки грі на виборному баяні, моторика пальців прийшла до норми. Зараз ліва та права руки у музиканта розвинені однаково, а відсутність зору не тільки не заважає юному даруванню в опануванні інструменту, а навпаки – додає у його виступи душевності та індивідуальності. Коли хлопець бере до рук свій баян, то музика ніби ллється із самого серця. Микита не дивиться у ноти, він просто закриває очі та починає грати.

Коли родина переїхала до Броварів, то одразу зі вступом до звичайної школи – понесли документи до музичної. У Броварах спеціалізованого вчителя з виборного баяну немає, але якщо є ціль, то немає перешкод. Після того, як директор міської музичної школи послухала виступ Микити, було прийняте рішення віддати його до керівника ансамблю баяністів міста Бровари Міленької Світлани Олександрівни.

«Я подивилася – у хлопця багато грамот, він лауреат багатьох конкурсів, в тому числі закордонних. Також мене вразила його чудова техніка виконання. Звісно були побоювання, бо випускний рік, хлопець звик до свого старого викладача… А насправді ж він виявився чудовим учнем. Мало того, що він розуміє усе, що я кажу, з півслова, так він навіть допомагає мені проводити уроки. У нас з ним повне взаєморозуміння»,– хвалиться викладач.

Суспільне життя

Рік, прожитий у Броварах, став для музиканта найактивнішим за увесь час музичної кар’єри. «У цьому році я вже встиг виступити у святковому концерті на День інваліда, декількох концертах для переселенців та для людей з обмеженими можливостями. Також грав для літніх людей на святі «Пан Мудрість», приуроченому до Дня Перемоги»,–перераховує досягнення молоде дарування.

Окрім цього хлопець встиг ще й знятися у соціальному відео про людей з вадами зору. Реклама за участю Микити буде транслюватися не тільки в Україні, а в усьому СНД та ще, можливо, в Італії і Франції. Мама новоспеченого актора дивується. Каже, в кастингу брали участь дев’ять кандидатів на роль, але Микиту затвердили одразу, як тільки побачили.

mikita2

Світле майбутнє

Після завершення музичної та загальноосвітньої школи, талановитий юнак планує вступати до музичного училища ім. Глієра, а потім і до Консерваторії. Окрім ідеального виконання творів світових класиків, хлопець сам створює неймовірні музичні композиції. «Цей дар в нього від Бога,– в один голос кажуть мама та викладач. – Він іноді навіть вночі вскакує, вмикає світло, комп’ютер та записує мелодію, яку почув крізь сон».

«У майбутньому я хочу бути композитором. Зараз у моєму репертуарі у більшості класичні інструментальні твори, але надалі я хотів би почати створювати музику для дискотек, або саундтреки до фільмів. Чому б ні?»,–ділиться мріями сам Микита.

Ксенія Хотянович

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Понеділок, 21 серпня 2017, 11:29
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ