Сльози та посмішки броварських випускників

Ось і пролунав останній дзвоник у броварських школах, а за ним і випускний бал. «Громадський ревізор» завітав на свято, аби побачити все на власні очі.

І дощ не завада

На свято останнього дзвоника ми вирішили приїхати до Броварської гімназії ім. С.І.Олійника. Спочатку святкові заходи планувалися на подвір’ї, проте негода внесла свої корективи. Тому апаратура швиденько була перенесена до актової зали, дей розпочалася урочиста церемонія.

На випускників приємно подивитися – хлопці у вишиванках, а дівчата із квітковими обручами у волоссі. Цього року випускники віддали перевагу жовто-блакитним стрічкам та букетам патріотичних кольорів.

Цей навчальний заклад славиться своєю сучасною освітньою програмою, яка дає неабиякі плоди. Більшість випускників – учасники та призери олімпіад, відмінники та активні громадські діячі. Тому їхнє нагородження зайняло чимало часу. Також одразу вирішили відмітити почесними грамотами і вчителів гімназії.

vupyskniy

Загальноміське свято

Випускний бал, який цього року проходив 31 травня, як і завжди відбувався на стадіоні «Спартак». В останній весняний день тут зібралися міські чиновники, випускники, родичі та інші броварчани. Цьогоріч зі школою прощалися 488 юнаків та дівчат.

Випускний буває лише раз у житті, тому готуються до нього протягом усього навчального року. І недаремно: вчорашніх школярок не впізнати – чарівні вечірні сукні, туфлі на височенних підборах, неймовірні зачіски та яскравий макіяж. Навіть і не віриться, що нещодавно ці прекрасні леді сиділи за шкільними партами та піднімали руки, аби отримати найвищі бали.

Вже другий рік поспіль урочисту подію супроводжує негода. Ходу випускників перервав шквальний вітер та страшенна злива. Але на радість усім присутнім природа вирувала недовго – вже через декілька хвилин трохи промоклі, але все одно сповнені ентузіазму, зірки урочистої події продовжили свято.

Надія нації

Мер міста Ігор Сапожко із посмішкою поставився до природного катаклізму. «Дощ – це на щастя»,– запевнив він випускників. Та вже із повною серйозністю додав, що зараз Україні, як ніколи, потрібні розумні, сумлінні та вольові громадяни-патріоти, які будуть запроваджувати у державі європейські цінності життя.

Цього року на стадіоні урочисто нагородили 32 медалісти – 25 золотих та 7 срібних, а також 10 випускників, які активно брали участь у позашкільному житті. Честь нагородити вже колишніх школярів випала міському голові Ігорю Сапожку та начальнику управління освіти Володимиру Онищенку.

vupyskniy1

Не зважаючи на те, що пройти по газону, устеленому килимом, задача не з легких, особливо, якщо йти на підборах, броварські випускниці без жодних проблем дефілювали та виблискували посмішками, не гірше манекенниць на подіумі.

Наостанок – зворушливі звернення батьків до випускників, слова подяки для вчителів та святковий танок від вихованців Будинку дитячої та юнацької творчості. Завершив свято довгоочікуваний загальноміський випускний вальс, який плавно перейшов у масовий танцювальний флешмоб.

Плани на майбутнє

Цього року, як і декілька минулих, майбутні абітурієнти віддають перевагу економічним та юридичним спеціальностям. «З атестатом у мене все добре, екзамен з української здав також на достатньо високий бал. Подавати документи, як і більшість моїх друзів, планую у КПІ. Хочу на міжнародну економіку, але все вирішать результати тестів»,– ділиться надіями колишній школяр Сергій.

Проте, не зважаючи на те, що до початку подачі документів до Вишів залишилось не так вже й багато, більшість випускників досі не визначилися з місцем подальшого навчання. «Який сенс загадувати зараз, коли ще невідомі результати ЗНО? Звісно, хочу до Києво‑Могилянської академії на юриспруденцію, але чи вистачить мені для цього балів – ще не знаю»,–каже випускниця Ксенія.

Тож будемо сподіватися, що у майбутньому сьогоднішніх випускників чекає яскраве та насичене життя. Вступ до омріяних інститутів не складе проблеми, а навчання пролетить так само швидко та безтурботно, як і за шкільною партою. Єдине, що хотілося б побажати, щоб ті знання та цінності, які вклали в дітей вчителі та класні керівники, вони пронесли через усе життя, а дитячі мрії врешті-решт стали реальністю.

Кристина Славінська

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні статті

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ