ІГРИ РОЗУМУ ЯК ПРАВИЛЬНО ОБРАТИ МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ

За статистикою кожен третій українець працює не за фахом. Причина полягає у тому, що ми часто обираємо не ту професію, керуючись порадами батьків, друзів або просто модою. Біда в тому, що в Україні досить велика кількість вишів випускають юристів та економістів. Результат відомий: або люди змінюють фах, «відмучившись» п’ять років у стінах Альма матер, або роками шукають роботу. І як показує практика місяцями оббивають поріг Центру зайнятості. Тут звісно в допомозі не відмовляють.

Знайти роботу із зарплатою у 5000 гривень на місяць – у Бро­варах не проблема. Щоправда, тільки якщо ви механік, слюсар або, наприклад, водій. Лікарям та вчителям пропонують рази в два менше. Нещодавно у Броварах пройшов ярмарок вакансій, який підтвердив: зараз за навички, які освоюють за кілька місяців, платять набагато більше, ніж за роботу, яка вимагає довгих років навчання.

АМБІЦІЇ ТА МОЛОДІСТЬ

Вона молода, досвідчена та енергійна. Але безробітна. Інже­нер-лаборант харчових продуктів Ярослава Мельник ось вже три місяці шукає собі місце. Здавалося б, гарна можливість – ярмарок вакансій. Ярослава вводить у пошуковій системі назву своєї професії. Однак, марно.

Стенди уважно вивчають сотні безробітних. Скаржаться: на ярмарку пропонують роботу, яку і так можна знайти без проблем. Найбільший вибір у техніків та у водіїв. Наприклад, «Київгума» шукає менеджера з продажу. Зарплата – від 5 000 тисяч гривень.

ВІЙНА ЗМІНИЛА ВПОДОБАННЯ

Майдан, війна та очікування змін в Україні неабияк вплинули і на випускників шкіл, які нині обирають майбутній фах. Попу­лярність деяких спеціальностей відчутно зросла. Зокрема збіль­шилася кількість факультетів та кафедр, які готують фахівціву галузі новітніх технологій. А оскільки швидкими темпами вони розвиваються й за кордо­ном, то на таких спеців є попит у всьому світі. Комп’ютерна освіта вже давно сприймається, як уні­версальна, адже сфера викорис­тання ІТ дуже велика. Хороший комп’ютерник у найближчі роки навряд чи буде зайвим на ринку праці, але за однієї умови – він має бути справжнім фахівцем.

ВІЙСЬКОВА СПРАВА – ЗНОВУ ПРЕСТИЖНА

Кількість охочих здобути про­фесійну військову освіту лише минулого року зросла на 14%, а дівчат-абітурієнтів при цьому стало вдвічі більше.

Запізнення з наповненням ринку необхідними фахівцями може бути особливо небезпеч­ним саме у військовій галузі. Аджедобра професійна підготовка армії є запорукою безпеки країни. Нині ця теза вже не потребує доказів. Тепер стала очевидною потреба в якісних кадрах, тож виші, які займаються підготовкою офіцерів, очікують на велике поповнення.

ПОПУЛЯРНО – НЕ ЗАВЖДИ ПЕРСПЕКТИВНО

Кількість українців, що пройшли вищу школу з року в рік збільшу­ється, втім кваліфікованих кадрів усе одно бракує. «Випускники шкіл, керуючись сучасними тенденціями та стереотипами, вступають до вищих навчальних закладів на так звані «престижні» спеціальності, а згодом не можуть знайти роботу за ними. При цьому в країні загострюється потреба у працівниках з іншихнапрямів. Тобто посилюється ситуація дисбалансу між попи­том на освіту та її пропозицією – випускники вищих навчальних закладів не можуть працевла­штуватися, що збільшує рівень безробіття, або працюють не за спеціальністю. Відтак абі­турієнти повинні відповідально ставитись до вибору майбутньої професії», – розповідає начальник Броварського міського центру зайнятості Максим Вітер.

Аби позбутися дисбалансу на ринку праці, потрібно про­водити активну профорієнтацію. Втім вона не є обов’язковою і за традицією фах дітям обира­ють батьки. Діти зациклюються на одній професії і випробувати себе в інших галузях не хочуть. Є лише поодинокі випадки, коли батьки приводять дитину до Цен­тру зайнятості, аби дізнатися погоду на ринку праці та пройти профорієнтаційні тести. «Ви поки не спробуєте, ви не зрозумієте. Якщо ви хочете бути хірургом, то поки ви не побачите закри­вавлену людину, ви не зрозумієтесвою можливість профпридат­ності», – вважає Максим Вітер.

І навіть та профорієнтаційна робота, яку проводить Центр зайнятості, не завжди є ефективною. Адже до броварських шкіл лише раз на рік приходить фахівець, який намагається доне­сти випускникам інформацію з приводу стану ринку праці. У Центрі кажуть, що на рівні лише Броварів проблему не вирішити. Біда тут загальнодержавна. Система освіти не встигає за ринком праці і викликами прогресу.

Фахівці визнають – в Україні важливо мати диплом про вищу освіту. А от що за спеціальність – питання друге. Мовляв – життя довчить – була б голова. Скільки б дипломів ви не мали, робото­давця насправді цікавить лише одне: що ви вмієте на практиці. А з цим, як нарікають фахівці, у випускників українських вишів великі проблеми.

Інесса Косач

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ