АБИ ГРОШІ КРАПАЛИ ЧОМУ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ НЕ ПРАЦЕВЛАШТОВУЮТЬСЯ?

90 тисяч переселенців зі Сходу та Криму потребують роботи. У Міністерстві соціальної політики запропонували шляхи вирішення проблем безробітних. Там представили программу, за якою такі люди шукатимуть роботу. Для цього склали потрет типового переселенця. В майбутньому служба зайнятості візьметься перенавчати шахтарів та металургів, аби вони здобули ті професії, які їм до вподоби та затребувані роботодавцями.

ЗАЛИШИЛИ ВСЕ

Тікаючи від війни, переселенці кидають все, що в них було. Нове місце для багатьох стає справжнім випробуванням. Одна з найперших і найскладніших проблем – працевлаштування.

Вікторія вже кілька місяців шукає роботу у столиці та в Броварах, але все марно. «Я уже 2 месяца как при­ехала из Луганска в Киев. Работу ищу каждый день. Уже зареги­стрировалась на всех возможных сайтах. Перезванивают, но всех в основном интересует киевская прописка, которой у меня, к сожа­лению, нет», – розповідає жінка.

У Броварському міському центрі зайнятості кажуть, що допомага­ють усім, хто звертається. Проте не всім до вподоби наявні пропо­зиції. Переселенці просять значно вищих зарплат.

На сьогодні офіційно зареє­струвалося лише 63 вимушених переселенця. Така цифра обумовлена тим, що той, хто хоче знайти роботу, навіть документи надати до біржі праці не всти­гає. «На самому початку АТО вони прибігали сюди і, як правило, навіть не встигали реєструва­тися. Вони просили варіанти… отримували список і більше до нас не поверталися. Є інший прецедент. Приїхала в Бровари терапевт з Донецька. Ми запропо­нували їй і в приймальне відділення лікарні, і в поліклініку. Вона поба­чила, що ми її два рази на тиж­день викликаємо і направляємо на роботу, то вона сказала, що їй ця робота не потрібна. Написала заяву і відмовилася від послуг центру зайнятості», – розповідає начальник Броварського міського центру зайнятості Максим Вітер.

Окремий випадок – шахтарі. На Донбасі вони отримували щонайменше 9000 гривень і непогану допомогу з без­робіття. У Центрі зайнятості їм пропонують перенавчитися, втім погоджуються не усі. І це попри те, що роботодавці готові платити їм на 10% більше, ніж місцевим мешканцям.

Як кажуть психологи, третина вимушених переселенців зі Сходу України не повертається до самостійного життя, не шукає роботу і живе в очікуванні допо­моги. Процес адаптації в багатьох не минає навіть після кількох місяців.

ДЕМОБІЛІЗОВАНИМ РОБОТУ ЗНАЙДУТЬ

Вирішується в Броварах і про­блема із працевлаштуванням демобілізованих військових. Наразі таких на обліку в Центрі зайнятості перебуває четверо. Двоє з міста та двоє з Броварського району. Освіта в чоловіків різна. У Центрі зайнятості розуміють: багатьом потрібні професійні курси і підтримка психологів, адже важко після війни повер­нутись до нормального життя. Та навіть якщо військовий не зможе знайти роботу, він має отримати соціальну допомогу близько 4 тисяч гривень.

Складно приїхати в нове місто та почати все з чистого аркуша, але можливо. Головне – не опускати руки. Йти до центрів зайнятості, брати адреси роботодавців, шукати через знайомих і газетні оголошення. Стукайте у двері і вам обов’язково відчинять.

Інесса Косач

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ