ДИТЯЧА ЗЛОЧИННІСТЬ – БРАК СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ?..

Дорослі не завжди розуміють, що діти постійно мають потребу в захисті та любові з боку близьких. Лише в родині формується впевненість у собі та своїх можливостях, ціннісні орієнтири та світобачення. Від цього сьогодні практично звичним стає термін «дитяча злочинність», який існує не лише в юридичній літературі, а є частиною нашого життя.

Що ж штовхає ще несформовану особистість на злочин? Одні шукають причину у недостатньому рівні освіти, виховання та уваги з боку батьків. Інші – у згубному захопленні комп’ютерними іграми та інтернетом, яким діти приділяють більшість свого вільного часу. Швидше за все, не помиляються ані перші, ані останні.

СУМНА СТАТИСТИКА ДИТЯЧОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

За даними органів правопорядку, у 2014 році неповнолітні українці скоїли 17 846 злочинів. І в цьому році загрозлива тенденція зберігається. Зокрема, в Броварах таких випадків 65. «Загалом дитяча злочинність в Броварах зменшилась. Поменшало крадіжок, угонів автотранс порту. Але побільшало легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень», – розповідає заступник начальника Служби у справах дітей міста Бровари Юрій Скоробагатько. Окрім того, в Україні ще й зростає рівень дитячого алкоголізму, що лише ускладнює ситуацію. За інформацією Генпрокуратури, кожний 10й злочин дитини було скоєно в стані алкогольного сп’яніння. До речі, малолітніх алкоголіків в Броварах зареєстровано 13. Питання про те, хто ж у цьому винен, не має однозначної відповіді. Звинувачують суспільство, поганих батьків, друзівзабіяк, гени…

ЧОМУ ДИТИНА ЙДЕ НА ЗЛОЧИН?

Дослідження причин правопорушень і злочинів, вчинених неповнолітніми, свідчить, щов 90% випадків механізм протиправної поведінки був запущений браком сімейного виховання. Причому, говорячи про соціально занедбаних дітей, маються на увазі не лише так звані неблагополучні сім’ї. Проблема існує й у родинах з матеріальним достатком. Сьогодні зміст сімейного виховання набуває одностороннього характеру. В 54% сімей батьки фактично пускають справу на самоплив, зосереджуючи основну турботу на навчанні, одязі, харчуванні тощо. Найбільш небезпечним періодом для дитини експерти називають підлітковий вік, коли закінчується формування особистості, відбувається зіткнення між потребою у самостійності та обмеженнями з боку дорослих. Тут радять шукати коріння подібних дитячих «коників» у сім’ї. Адже, якщо взяти всіх підлітківзлочинців, то у більшості випадків у них щось негаразд саме у сімейному колі.

«НАРОДИВСЯ ХУЛІГАНОМ – БУДЕ ХУЛІГАНОМ»

Геннадій Москаль, який не один рік пропрацював у міліції, свого часу наводив статистику, що більше 80% малолітніх злочинців – майбутні постояльці колоній вже для дорослих. У порятунок таких дітей він не вірить. На його думку, треба більше хвилюватись, аби до «місць не дуже віддалених» не потрапляли випадкові діти, які просто помилились. Бо якщо вони туди попадуть, назад дороги до нормального життя не буде. І таких випадкових – 20%. Доля ж інших – зазвичай сумна. Коли вони опиняються на лаві підсудних, судді, в яких теж є діти, спочатку їх жаліють – дають умовний термін, випускають на поруки або застосовують інші заходи, не пов’язані з позбавленням волі. А коли вже не можна жаліти, за тяжкі злочини дають реальний термін. Проте навіть таке ставлення не завжди направляє дитину на шлях виправлення.

ТОТАЛЬНИЙ ДОБРОЗИЧЛИВИЙ КОНТРОЛЬ

В деяких школах Броварів співробітники правоохоронних органів проводять уроки, на яких розповідають підліткам про наслідки наркоманії, алкоголізму та інших згубних звичок. Також надають інформацію про те, що трапляється із дітьмизлочинцями, коли вони потрапляють до колоній для неповнолітніх. Зокрема, про такі лекції нам розповідали директори шкіл №1 та №10. Скоріше за все в інших навчальних закладах також проводились побідні заходи. Психологи переконані, аби з дитиною не трапилася неприємність, потрібно дбати про неї з усією відповідальністю за майбутнє. Відчуваючи підтримку, вона звертатиметься до батьків за порадою, і навіть скоївши «злочин», повідомить про нього першою. Наші діти це – в першу чергу, відображення нас самих, дзеркало, в якому ми бачимо себе, свої ж власні помилки та недоліки. Не варто перекладати відповідальність за наших дітей на телебачення та вулицю. Дитина, залишена без пильного батьківського ока, потенційна жертва злочинного світу. Озирніться, де саме в цей момент ваші син чи донька? Можливо, лише своєю увагою та розумінням ви вбережете їх від поламаної долі.

Інна Нікітіна

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Субота, 21 жовтня 2017, 14:21
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ