РЕЙДЕРСТВО ПО-БРОВАРСЬКИ ЧУЖЕ ДОБРО БЕРЕ ЗА РЕБРО

Доля милувала Бровари від гучних захоплень чужої власності. Земельних самозахватів, на відміну від інших українських міст, вдається уникати. Можливо, тому що місто невеличке і всі у всіх на очах, тож будь-який більш-менш значущий «віджим» миттєво став би надбанням гласності. А може просто пощастило. У будь-якому випадку, попри дорожнечу землі, жоден негідник не зважився на свою «чорну справу» у місті.

Захоплення землі у Брова­рах – трапляються, але їх аж ніяк не назвеш масштабними. Ці інциденти мають, так би мовити, побутовий характер. Або неза­конне привласнення ділянки під МАФ чи гараж, або долучення зайвих метрів до приватної території.

Боротися із такими правопору­шеннями покликаний спецвідділ з контролю за станом благоустрою – розповідає очільниця земельного відділу Бровар­ського міського виконкому Леся Гудименко.

МАФІЯ БЕЗСМЕРТНА

Найбільшого головного болю завдають горезвісні МАФи. За словами Лесі Гудименко, показовим прикладом слугують павільйони компанії «Кулиничі», яка неодноразово отримувала зауваження від профільної депу­татської комісії. У цього підприєм­ства досі не оформлені земельні ділянки, на яких встановлені їхні тимчасові споруди.

Проблема у тому, що такі об’єкти монтують самовільно, без нагляду спеціальних комунальних служб. А під МАФом можуть знаходитися комунікації, які можна пошкодити. Йдеться про електричні кабелі, самопливні та напірні водяні колектори, телефонні мережі, дощові зливові каналізації. Також під землею можуть проходити дроти високого струму та газові мережі. Тож окрім нанесення шкоди інфраструктурі міста, горе- монтажники ризикують власним життям. На жаль, ефективно проти­стояти незаконному заняттю земельних ділянок під кіоски поки не вдається – зізнається в. о. начальника спецвідділу контролю за станом благоустрою Михайло Черняк. Наразі для вивезення малих архітектурних форм немає головного – спецтехніки. Без неї прибирати чималенькі споруди проблематично, адже для вивозу їх необхідно вантажити на спе­ціальну низьку платформу, аби не чіпляти дротові комунікації. В іншому випадку, машина своїм вантажем зриватиме всі дроти, які трапляться на її шляху. Від­так, залишається покладатися на добру волю власника МАФу, обмежуючись врученням при­пису звільнити незаконно зайняту земельну ділянку.

МАЛО НЕ БУВАЄ

Великого клопоту завдають і мешканці приватних будинків, які стають загарбниками прилеглої до їх ділянок землі. Якщо на такій території знаходяться комунікації, комунальники фак­тично втрачають до них доступ. Бо часто квадратні метри, які їм не належать, «турботливі» господарі обносять парканом чи ще гірше – асфальтують. В разі аварійної ситуації, коли треба діяти оперативно, ремонтники, замість займатися своєю робо­тою, змушені вигадувати, як дістатися до місця прориву чи іншого пошкодження мереж. Особливо, коли хазяїна немає вдома, а ділянку оточує огорожа заввишки у три метри, яку пиль­нує здоровезний злий собака. За законодавством на таких влас­ників чекає примусове знесення парканів та судові стягнення. Покарати можуть всіх, хто само­вільно зайняв ділянку та не має рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або оренду. Позаяк, такий вчинок розглядають, як порушення земельного законодавства.

ЗЛОЧИН ТА ПОКАРАННЯ

Міра відповідальності може бути різною, в залежності від обставин самозахоплення. Приміром, за адміністративним кодек­сом порушник має заплатити штраф від 170 до 850 гривень. У разі ж, якщо під час незакон­ного зайняття земельної ділянки ї ї власнику завдали шкоди щонайменше у 1700 гривень, тоді дії винуватця вважаються кримінальним злочином. Відтак, «загарбника» або зобов’яжуть сплатити від 3 400 до 5 100 гри­вень, або арештують на строк до півроку.

Втім, іноді порушники взагалі можуть не постраждати, від­бувшись переляком. Наприклад, якщо людина почала корис­туватися землею, не чекаючи документів, які підтверджують право розпоряджатися ділянкою. Тоді їй вручать припис усунути порушення земельного законо­давства та дочекатися належного завершення процедури.

У будь-якому випадку поруш­ники мають знати, що само­вільно зайнята земля неодмінно підлягає поверненню власникам за рішенням суду. Крім того, зазі­хання на чуже майно призведе до втрати грошей. Оскільки приведення земельних ділянок у належний стан, – зокрема, знесення будинків, будівель і спо­руд – здійснюється за рахунок несвідомих громадян.

Насамкінець, «поціновувачам чужого» завжди варто пам’ятати головне: крім покарання копійчи­ною, їм може загрожувати також кримінальна відповідальність.

Ігор Латунський

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Субота, 21 жовтня 2017, 14:21
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ