НЕСПОКІЙНИЙ ГУРТОЖИТОК АБО БОРОТЬБА МЕДИКІВ ЗА ВЛАСНИЙ КУТ

Ще в 2008 році парламент прийняв закон, який гарантував мешканцям гуртожитків право на приватизацію кімнат. Однак, жителі гуртожитку Центральної районної лікарні вже шостий рік бідкаються та не можуть отримати право власності. «Громадський ревізор» вирішив розібратися в ситуації та зустрівся із сторонами конфлікту. Думки розділилися.

МЕШКАНЦІ

За законом громадяни можуть приватизувати житлові приміщення у гуртожитках за умови, якщо мають ордери на помешкання, а також проживають в оселях не менше 5-ти років. Хоча більшість провела тут понад чверть століття. Проте є одне «але». Стати власником нерухомого майна можна лише після передачі об’єктів до комунальної власності територіальних громад. У цьому, власне, і полягає головна заковика, – розповідає громадський діяч Тетяна Немчина, яка представляє інтереси мешканців. Річ у тім, що медичний гуртожиток нині є спільною сумісною власністю двох громад – Броварської районної та міської рад. Місцеві депутати вирішили поділитися правами на нерухомість із районом. «Рішення прийняли протягом одного дня на позачерговій сесії» – згадує Марина Кириченко, яка проживає у гуртожитку з 1988 року. Відтак, виникла правова колізія, бо комунальна спільна сумісна власність не підлягає приватизації. Водночас районна рада відмовляється повертати приміщення місту. У цьому активісти вбачають підступну змову керівництва лікарні із районними та міськими депутатами. Основна мета – затягнути процес приватизації до 1 жовтня 2019 року. Після цього люди можуть втратити право на приватизацію своїх приміщень. Вони побоюються, що тоді у гуртожитку може з’явитися новий власник, який на свій розсуд підвищить квартирну плату. До речі, боротися за свої інтереси налаштовані не більше десятка осіб. Це ті, хто не працює нині у лікарні. Решта, за словами активістки Марини Кириченко, побоюються звільнення.

КЕРІВНИК ЛІКАРНІ

Головний лікар медичного закладу Валентин Багнюк спростовує теорію змови і запевняє, що йому банально не вистачає житла для своїх нинішніх співробітників. Таких людей зараз близько півсотні. До того ж, потреба у забезпеченні службовим житлом працівників постійно зростає. Із тією мізерною зарплатнею наявність місця для проживання залишається чи не єдиною мотивацією працювати. Керманич медичного закладу обурюється, що у гуртожитку живуть люди, які не працюють у лікарні чи звільняються, тільки-но отримавши ордер. Він впевнений, що це несправедливо по відношенню до фахівців лікарні. Нещодавно стався показовий випадок: лікар, якому виділили кімнату, майже одразу звільнився. В даному разі керівник лікарні має рацію. За законом, після розірвання трудових відносин особа втрачає право на кімнату. Але отримати її назад балансоутримувач може тільки за рішенням суду. Водночас, закон забороняє позбавляти житла цілу низку категорій громадян. Зокрема, людей з обмеженими можливостями чи одиноких осіб із неповнолітніми дітьми. За словами Валентина Багнюка, дехто із мешканців гуртожитку взагалі не має права у ньому проживати. Оскільки володіють іншим житлом або його часткою. Слова очільника лікарні підтверджують юристи. Справді, якщо людина колись приватизувала хоча б частину помешкання, повторно використати своє право закон забороняє. Головний лікар запевняє, що гуртожиток будували, як соціальне житло. Але надати такий статус може лише міська рада, після прийняття будівлі до комунальної власності – зазначають фахівці з права. В такому разі, приватизувати помешкання не вдасться, хоча тим, хто проживає у гуртожитку видворення не загрожуватиме. Є навіть переваги. Через новий статус суттєво зменшиться квартирна плата. Виселити людей, які мають ордер, можна лише за умови надання їм альтернативного помешкання.

ПАТОВА СИТУАЦІЯ

Відтак, невизначеність залишається. Зараз ініціативна група оскаржує у Броварському міському районному суді рішення Броварської ради, яка відмовила мешканцям гуртожитку у приватизації жилих приміщень. Останнє засідання відбулося 16 лютого цього року. На думку позивачів, якщо судді скасують висновок броварських депутатів, тоді між сторонами спору зникне сам факт суперечки. В цьому випадку, кажуть активісти, вони зможуть приватизувати свої приміщення напряму через суд. Натомість, правники сумніваються в успішності такої спроби. Адже чинне законодавство не передбачає такого способу приватизації. Отож, обидві сторони налаштовані рішуче і заявляють, що не відступляться від своєї позиції. Скільки ще триватиме конфлікт – наразі незрозуміло. Але часу у опонентів удосталь, аж до 2019 року.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Понеділок, 21 серпня 2017, 11:29
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ