БРОВАРИ +3
НБУ USD 28.47

Як правильно і ефективно управляти своїм житлом: досвід Європи

Хоча Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках» діє вже давно, проте більшість мешканців багатоповерхівок ще не звикли до нових реалій, а багато хто взагалі не орієнтується у законодавчих змінах. Тим часом чиновники переймають досвід, аби адаптувати ці зміни до стандартів країн Європи

Нагадаємо, що вказаний закон руйнує монополію ЖЕКів на надання житлово-комунальних послуг та перекладає повну відповідальність за утримання будинку на його мешканців. Це значить, що власники квартир мають опікуватися не лише своїми оселями, а й сходами, ліфтами, дахом та подвір’ям. Для цього вони можуть створити ОСББ або найняти управителя.
У рамках спільних зустрічей з делегаціями наших міст-побратимів, зокрема Сілламяе (Естонія) та Задар (Хорватія) броварські комунальники на чолі з заступником міського голови Григорієм Голубовським вирішили обговорити актуальні питання та перейняти досвід з питань реформування ЖКГ, зокрема управління майном багатоквартирних будинків. І, як з’ясувалося, у них дійсно є чому повчитися.
У чому ж головна відмінність роботи комунальної сфери України і європейських держав? В останніх сьогодні працює 100% ринковий механізм, а у нас досі переважає соціальний фактор.
Виявляється, в Україні більшість мешканців на собі законодавчі новації досі не відчули. На їх думку нічого не змінилося – як були ЖЕКи, так вони і працюють, а вірніше, як багато хто нарікає – не працюють. Так, але не так.
ЖЕК хоч і працює, але зовсім в іншому статусі. На сьогоднішній день він не зобов’язаний нічого ремонтувати, фарбувати чи міняти у будинку, тим більше встановлювати дитячий майданчик, утеплювати фасад чи асфальтувати проїзд у дворі. ЖЕК є всього лише управлінцем, що призначений для обслуговування спільного майна мешканців багатоповерхівки. І якщо якість послуг управлінця не задовольняє, його потрібно просто замінити.
До речі, нещодавно Мінрегіон розробив Типовий договір щодо надання послуг з управління будинком, який повинен підписуватися управляючою компанією і співвласниками квартир та в якому прописано усі основні нюанси співпраці між замовниками та надавачами послуг. Тому хоч-не-хоч, а доведеться мешканцям вивчати вимоги нового Закону та брати спільну відповідальність за свій будинок.
«Ми сьогодні не використовуємо ті методи регулювання, які працюють в Європі. А враховуючи наше соціалістичне минуле, ми, мабуть, ще довго будемо тягнутися шляхом реформ. В Естонії, до речі, перші прийняті рішення були ліквідація міністерства ЖКГ і відміна закону про звернення громадян. Після того пішли ринкові відносини у цій сфері, а ми поки в стані анабіозу, – зізнається пан Голубовський. – Активність нашого населення, на жаль, дуже мала: легше критикувати, ніж управляти своїм майном. Мабуть, тому люди більше схильні довіряти ЖЕКам, хоч часто і невдоволені їх роботою. Та й бажаючих вийти на ринок послуг і стати управителем небагато: тарифи не дають прибутку, а боржників багато, на відміну від методів боротьби з ними».
Про які ж методи йде мова? Для прикладу, в Естонії, як власне і у всій Європі, сьогодні взагалі немає такої проблеми, як боржники. Якщо власник квартири не оплачує комунальні послуги, товариство виставляє квартиру на аукціон, продає її, оплачує борг і вже різницю повертає власнику. А тоді кумекай, як за цей залишок придбати нове житло.
Хорвати пішли іще далі. Якщо, наприклад, мешканці вирішили утеплити будинок і декілька людей відмовляються, обґрунтовуючи це нестачею коштів, їх просто ставлять перед вибором: або кредит, або продаж квартири. Так, це методи радикальні, але вони діють.
А в нас люди не те, що не сплачують, а іноді відкрито паразитують. Знаєте, це ті «улюблені» сусіди, які відключають опалення в квартирі (що заборонено законодавст­вом) і обігріваються за ваш рахунок.
Окремо хотілося б зупинитися на темі капітальних ремонтів. У місті Сілламяе на ремонт будинку, асфальтування міжбудинкових проїздів, тротуарів, освітлення міська влада може дати не більше 25%, все інше оплачують співвласники квартир. Тобто, діє принцип спів фінансування. Тоді як у нас все прямо протилежно. Мешканці звикли, що їм хтось зобов’язаний прийти і зробити, зокрема в Броварах більшість робіт міська влада оплачує на 100% – утеп­лення будинків, ремонти під’їздів та дахів, заміна ліфтів. Хоча всі ці капітальні роботи відповідно до Закону повинні робити мешканці будинку за свій кошт.
Наскільки такий досвід реально перенести на наш грунт, питання відкрите.
«На даному етапі ми зробили висновок, що не будемо повністю відмовлятися від комунальних підприємств. Навіть в місті Задар обслуговування дорожньо-шляхової мережі, паркового господарства і вивіз твердих побутових відходів залишається за муніципальними підприємствами. Також ми повинні створити конкурентне середовище на ринку послуг, що дозволить співвласникам обирати управлінця. Однак першочергово нам потрібно перейти на більш радикальні методи боротьби з боржниками», – насамкінець зазначив Григорій Голубовський.

Вікторія Ейсмут

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

П’ятниця, 27 листопада 2020, 14:39
Понеділок, 09 листопада 2020, 14:40

Останні статті

П’ятниця, 27 листопада 2020, 14:39
П’ятниця, 20 листопада 2020, 11:59

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ