БРОВАРИ +24
НБУ USD 28.2

Будьте людяними, сійте добро!

На жаль, у нас час можна все частіше побачити безпритульних, які намагаються якось виживати на вулиці. І це так стає буденно, що в такому шаленому ритмі життя ми навіть їх іноді не помічаємо. Однак, у Броварах  є унікальні молоді люди, не байдужі до чужих проблем

Гарне починання об’єднує

Свій початок рух молодих людей, які вірять, що світ можна змінити на краще, якщо станеш більш людяним, зародився у Європі і поширився по усьому світу. Надихнувшись західними «напрацюваннями» та пятидесятирічним досвідом італійських активістів, і створилася спільнота людей «Молодь за Мир». Члени організації охоче не тільки допомагають тим, хто потребує підтримки, організовують візити до будинків для людей похилого віку, проводять заняття в рамках Школи миру для дітей, але й багато подорожують, діляться напрацюваннями та новими проектами під час семінарів, зборів, зустрічей. Рух вже дано став міжнародним. Наприклад, найближчим часом подібна зустріч відбудеться у Польщі. Прогресивне юнацтво мріє збудувати світ без насильства, власним прикладом закликає розбудити в собі людяність та чуйність.

Допомагати просто, варто захотіти

У нашому місті також є людина, якій небайдужі чужі проблеми, юнак з добрим та відкритим серцем, 20-річний броварчанин Ілля Науменко. Хлопець почав допомагати безхатькам в Броварах з осені 2016 року. Щосереди він та його однодумці збираються біля торгового центру «Ліза», що біля Майдану Свободи, та чекають на безпритульних, щоб нагодувати їх. Парубок захопився ідеєю допомагати людям ще чотири роки тому, коли його сестра запропонувала йому взяти участь у роздачі бутербродів у Києві. На ту першу пропозицію Ілля відреагував досить скептично, каже не надто глибоко перейнявся спочатку цією діяльністю, навіть не хотів іти. Але за лічені години кардинально змінив своє ставлення до цієї, як виявилося навіть цікавої справи. Адже іноді зовсім прості речі, які без особливих зусиль можеш зробити для ближнього, приносять не­абиякий досвід та задоволення.
Надихнувшись досвідом організації «Молодь за Мир», Ілля вирішив запровадити щось подібне і у Броварах. Почав з того, що вирішив роздати звичайні бутер­броди броварським безпритульним. Однак стикнувся з проблемами чисто матеріального характеру, адже для молодого хлопця закупівля продуктів самотужки була досить накладною справою. Він вирішив звернутися до броварчан за підтримкою.
Юнак разом з друзями-однодумцями надрукували флаєри, на яких вказали свою мету та спосіб, як можна приєднатися та долучитися до їх руху. Листівки роздавали у центрі міста і небайдужі люди відгукнулися і почали допомагати хто чим зміг – хто продуктами, хто грошима.
Активісти почали кожну середу виходити в центр міста та намагатися відшукати нужденних, аби їм допомогти. Молодь самостійно готує теплі страви та чай, а потім хлопці та дівчата виходять у місто та пригощають людей, які живуть на вулиці. Якщо раніше готували 3–4 порції, то зараз вже іноді доходить до 10. Безхатченки не завж­ди приходять на місце роздачі теплих страв, тому молоді люди намагаються самостійно відшукати тих, хто потребує допомоги і підтримки. Активісти не завжди знають, де перебувають їх «підопічні», тому вони пояснюють безпритульним, щоб ті приходили в назначене місце в середу. Навіть надрукували так звані «нагадувалки» з часом та місцем.

bezhatki2

bezhatk1i1

Наприклад, нещодавно активісти відвідали «стоянку» двох безпритульних, яку підказали місцеві жителі. На той момент юнаки нікого там не застали, але залишили їм 2 порції теплої іжі, чаю та записку-«нагадувалку».
«Люди є різні. Є ті, хто іде на контакт, є більш замкнені та відлюдькуваті, але кожному з них потрібна підтримка та спілкування. Завжди запитуємо, як їх звати та при спілкуванні називаємо їх по імені, тому що для таких людей це, виявляється, дуже важливо. Цим самим ми підкреслюємо, що вони такі самі люди як і ми, і що ми їх підтримуємо і хочемо допомогти» – каже Ілля.
Тримається все на ентузіазмі Іллі, а скільки людей до нього приєднається не можна сказати напевно – сьогодні може один з друзів, наступного тижня – троє, іноді може вийти й сам. Ніхто нікого не примушує та не зобов’язує.

Вони – такі ж люди, як і ми…

Є межа, за яку люди, в силу життєвих обставин, опускаються і вже не можуть самостійно вибратися звідти. Існує такий стререотип, що кожен безпритульний – це наркоман або алкоголік. Проте, існує безліч історій, у фіналі яких на вулиці опиняються науковці, художники, обдурені спадкоємці, ті, хто потрапив в аферу з нерухомістю. І ким би людина не була у минулому житті, залишившись сам на сам із вулицею, вона потребує допомоги. На жаль, держава залишається осторонь, удаючи, що проблема з безхатьками наразі не є актуальною і тому руку допомоги простягають ті, хто іноді сам її потребує – звичайні люди.
Життя просто неба часто призводить до стресу, психічних розладів і вживання психотропних речовин. Найбільш поширені – зловживання алкоголем та захворюваність на туберкульоз. Молоді люди намагаються своєю підтримкою повпливати на безхатченків.
«Вже є така людина,на яку ми позитивно вплинули. Одного безхатченка, який дуже сильно випивав, ми просили приходити на роздачу тверезим і він намагався, хоча іноді і приходив напідпитку. І згодом цей чоловік потроху позбувся згубної звички та почав нове життя. Це був довгий процес вмовлянь, але вода камінь точить. Він відновив свої документи та знайшов нормальну роботу», – розповідає Ілля Науменко.

Допомогти може кожен

Як і будь-де, в нашому місті безпритульні мають схожі потреби. Перша необхідність – їжа, також вони мають потребу в елементарному одязі. У них немає можливості складати одяг в шафу, тож приходиться носити його з собою, або на собі. Вони носять одну одежину постійно, не маючи можливості її випрати, поки кофтина чи штани не зношуються… І ще одне, не менш важливе за матеріальні речі – їм потрібне спілкування, іноді співчуття, іноді просте бажання вислухати. І це те найменше, що кожен з нас може зробити для них.
Однак, можливості людей з добрими та теплими серцями не безкінечні, тому активісти продовжують закликати містян стати більш людяними і не проходити повз тих, кому варто просто подивитися в очі та дати окраєць хліба.
Якщо ви маєте бажання та можливість допомогти, Ілля та його друзі будуть безмежно вдячні за вашу небайдужість. Ви можете принести молодикам макарони, томатну пасту, тушонку,чай, цукор, печиво, цукерки. Іллю Науменка можна знайти в соціальних мережах і запропонувати підтримку у цій нелегкій та такій важливій справі. Активісти збираються щосереди о 18-00 біля центрального супермаркету на Гагаріна, 16 і будуть раді будь-якій допомозі.
Допомогти підвестися тому, хто впав – чи у прямому, чи в переносному сенсі цього слова – чи пройти повз – особиста справа кожного. Ілля обрав перше. І його приклад заслуговує, як мінімум, на глибоку повагу.

Поліна Заворотнюк

bezhatki3

bezhatk1i

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Останні статті

Понеділок, 21 вересня 2020, 15:58
Понеділок, 14 вересня 2020, 11:29

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ