Хатка для безхатченків у центрі міста

«Дозвольте замовити ревізію наболілої проблеми» – звернувся до редакції броварчанин Іван Миколайович, що проживає на Масиві. Аби з’ясувати суть проблеми та «ступінь важкості» вирішення, «ГР» попрямував на вул. Марії Лагунової

Тяжка доля підсобного приміщення

День видався теплим та сонячним, подвір’я будинків за адресою Лагунової 1 та 3 виблискувало чистими прибраними палісадниками, над білосніжними виш­нями та абрикосами кружляли бджоли. Ідилія та й годі. Хоч зараз табличку вивішуй – «Двір зразкового порядку».
Однак, Іван Миколайович, що мешкає у кооперативному будинку №3, повертає нас «з небес на землю».
«А тепер подивіться ось на цю споруду», – каже чоловік та прямує до сміттєвого майданчика, що розташувався практично посеред дворика. Ми пройшли декілька кроків і до нас приєдналися сусідки Івана Миколайовича, що саме позбувалися побутового сміття. Як виявилося, до майданчика, як і до вивозу сміття, особливих претензій не мають.
«Нещодавно поміняли контейнери на нові, дуже гарно виглядають. Сміття забирають вчасно, нічого не скажу. Щоправда, сам майданчик не так давно трохи зменшили, металопрофіль огорожі прикрутили як попало, на дріт, кажуть, згодом виправлять. Гаражі поприбирали, аж світліше та значно просторіше стало», – проводить «екскурсію» Іван Миколайович.
А головний «герой» нашої ревізії розташувався якраз за сміттєприймальним майданчиком – напівзруйноване, обшарпане та завалене усіляким непотребом приміщення.
«Тут колись двірники зберігали інвентар, слідкували наче за спорудою. Потім років зо два тому тут сталася пожежа і після того воно стало нікому не потрібне. Ніхто не прибирає, самі бачите, на що перетворили це місце. І смітник – не смітник, і підсобка – не підсобка», – розповідає Іван Миколайович.
Підійшовши ближче, аби зробити декілька фото, розуміємо, що не тільки на вигляд, але й на запах все жахливо. Фактично «громадський туалет» у центрі міста. А за декілька метрів – дитячий садочок, ще трохи далі – колонка, з якої люди беруть воду.
Та й це ще не всі несподіванки. Намагаючись сфотографувати «нутрощі», завалені чим попало, ледь не оніміли від побаченого. Серед білого дня, посеред міста, ось у цьому смітнику мирно спав чоловік, з головою укриваючись червоною брудною ковдрою. Безхатченко тільки подивився сонним поглядом та продовжив свій «полуденний» сон.
«Людину, звичайно, жаль. Усяке в житті буває, але допускати таке неподобство в центрі міста, коли поруч діти гуляють! Та й взагалі, що говорити – неподобство та й годі!», – каже Надія Григорівна.
Годі й говорити, що скаржилися мешканці обох будинків і в ЖЕК, і в спецвідділ, але як у відомому творі «віз і нині там».
«Нам відома проблема цього двору, зараз активно займаємося цією спорудою. Можливо демонтують, можливо відремонтують та обладнають пункт сортування сміття. Що там буде поки не можемо точно сказати. Давайте свята пройдуть, тоді остаточно вирішимо», – відповіли нам у ЖЕКу №5.
Що ж, чекали два роки, ще тиждень, мабуть, почекаємо. Але після свят обов’язково навідаємося до нічийної «хатки».

Мирослава Соколенко

bomgatnia1

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ