Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Найбільше християнське свято – Великдень – цьогоріч припадає на 16 квітня. Кожна сім’я, кожна людина тією чи іншою мірою святкує цей величний день. Хтось проходить через випробування 40-денним постом, щоб потім з оновленим духовним та тілесним станом зустріти у храмі Благодатний вогонь, хтось просто чекає гарної нагоди поласувати смачною паскою, погратися «навбитки» крашанками та насолодитися триденним відпочинком. Як би не було, одне можна сказати впевнено – Великодня чекають усіДиво на очах вірян

Диво на очах вірян

Благодатний вогонь сходить в Єрусалимсь­кому храмі Гробу Господнього. Це відбувається у суботу перед Великоднем, що свідчить, на думку вірян, про те, що Бог явив милість людям.
Надвечір в Єрусалимі збираються тисячі людей, щоб на власні очі побачити це диво. Кожен православний у Храмі Гробу Господнього вірить, що у той рік, коли не зійде Благодатний Вогонь, світ спіткає катастрофа. Тому і чекають його з особливою надією та трепетом.
Храм Гробу Господнього збудований на тому місці, де була Гробниця Ісуса Христа. Саме тут з’являється Благодатний Вогонь. У натовпі паломників важко порахувати відстань від Голгофи до останньої опочивальні Христа, але відомо, що вона складає 33 кроки – відповідно до років земного життя Ісу­са. При цьому кожний вірянин має по 33 свічки. Охоронці перевіряють капличку, зачиняють двері на ключ і ставлять печатку, що означає – всередині немає джерела вогню. Тим часом молоді арабські християни, сидячи на плечах один у одного, гучно підігрівають емоції у натовпі. За легендою, у той рік, коли арабській молоді заборонили бешкетувати в храмі, вогонь затримався на кілька днів. Отже, молодим арабам тепер можна робити в храмі все, що завгодно.
За традицією, всередину каплички заходять два священнослужителя. Ієрархи залишаються у дуже простих одежах без поясів. Це пов’язано з тим, що, коли Свята Земля належала Османській імперії, турецькі охоронці, що не могли повірити у диво Вогню, ретельно перевіряли саме поя­­си, щоб там не сховали сірники. Зараз функція перевірки перейшла у спадщину ізраїльським полісменам, які, до того, ще дбають і про те, щоб представники двох конкуруючих конфесій не почали з’ясовувати стосунки.
Також слід зазначити, що скептики постійно намагаються викрити сходження Благодатного Вогню. Вони переконані, що священики мають при собі сірники, натерті мастилами нитки, і лампади в схованці.
Безліч історій передають з вуст в уста про цей дивовижний процес. Наприклад, кажуть, що одну колонну на вході до храму вогонь розколов навпіл на очах сотень людей. Це сталося на Великдень у 1580 році, коли православних за наказом султана виставили геть за двері. А ще одна цікава деталь, що коли Благодатний вогонь сходить, у перші кілька секунд він не залишає опіків.
Далі Вогонь розповсюджується по усьому світу, в ніч з суботи на неділю спецрейсом його доставляють в Україну. З Києво-Печерської Лаври священний світоч розбирають та розвозять до кожної церкви держави.
До речі, цьогоріч Благодатний вогонь буде урочисто передано з України на територію окупованого Криму. Як повідомляє глава Генічеської РДА, у ніч на 16 квітня на адміністративному кордоні з анексованим Кримом відбудеться церемонія передачі.
«Через вогонь ми передаємо тепло наших сердець. Ми не маємо права допустити, щоб люди відчували себе забутими, тому священний вогонь буде і в кримсь­ких церквах, з молитвою доходитиме з материкової частини України до півострова Крим», – сказав Олександр Воробйов.

У Броварах обмежать рух транспорту

Оскільки Воскресіння Христове не має фіксованої дати, у 2017 році святкування як православної, так і католицької Пасхи припадає на один день – 16 квітня. Традиційно о 24:00 у всіх церквах міста розпоч­неться урочиста літургія або Великодня Служба Божа.
Як і щороку, у Великодню ніч буде організовано тимчасове обмеження руху автотранспорту поблизу церков, храмів та каплиць міста Бровари.
З 24:00 15 квітня до 08:00 16 квітня буде обмежено рух транс­порту по вул. Київсь­кій (від перехрестя вулиць Київсь­ка – Гагаріна до перехрестя вулиць Київсь­ка – Шевченка), а також по вул. Гагаріна, вул. Петлюри Симона, вул. Москаленка Сергія в районі розміщення релігійних споруд.

Традиції Великодня

Після святкової літургії, яка триває у ніч із суботи на неділю, священики в храмах проголошують «Христос Воскрес!», а віряни відповідають: «Воістину воскрес!». Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім священик починає освячення пасхальних кошиків з обрядовими стравами. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви.
Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої. З освяченим поспішають додому (іноді навіть бігли, обганяючи один одного). За народним повір’ям, якщо прийдеш з церкви раніше сусіда, то буде тобі щастити, довго жити.
Суворо забороняється будь-яка домашня робота (звичайно, крім годування худоби і птиці). Ходять в гості один до одного, гуляють, співають. Жінки (а згодом – діти) йдуть до баби, що у них повитухою була. Несуть їй гостинець – паску, яйця або писанки, хустку.
Із залишками святкової Пасхальної трапези поводилися дуже обережно. Отже, всі залишки паски збирають і закопують у такому місці, де ніхто не ходить – щоб не топталися по святій, кидають на воду (у річку), щоб пішло за водою. Сіль використовують як ліки від більма в худоби або дають корові, щоб краще їла. Хрін – ліки від зубів. Пшоно сипали курчатам, щоб не хапала їх сорока чи ворона. Крейдою писали хрести на дверях, щоб нечиста сила не ввійшла до дому.
Особливим було ставлення до рушника, у якому святили паску. Його витягали, коли у жінки починалися пологи, щоб легше було.
Як сонце сходить, люди похилого віку виходять на двір і дивляться, як сонце «грає». Кажуть, воно радіє, що «Христос воскрес», і робиться то синім, то зеленим, то червоним.
Після довгого Великого посту молодь влаш­товувала справжні народні гуляння та розваги. На Великдень усі мають веселитися, а хто сумуватиме цього дня, то й увесь рік так проведе.

Ольга Підлісна

paska

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ