БРОВАРИ +4
НБУ USD 28.37

Кворум для «своїх»

Депутати знизили кворум для проведення загальних зборів акціонерів до 50% + 1 акція замість 60%. Поки що, це стосується тільки тих акціонерних товариств, де частка держави складає 50% і більше, а з наступного року за новими правилами працюватимуть усі. Народні обранці запевняють, що таке рішення унеможливить зрив загальних зборів. Експерти ж впевнені, що знищення так званого «блокуючого пакету» відкриє шлях до чергового перерозподілу власності.

50%+ 1: кому вигідне зменшення кворуму для акціонерних товариств?

За новий законопроект (№1310) проголосували 230 депутатів. Парламентарі продемонстрували фантастичну єдність під час голосування . Чи не вперше з початку роботи нового скликання законопроект, запропонований коаліцією, підтримала переважна частина депутатів з «Опозиційного блоку» і позафракційних. Чому так? А дуже просто – під дію закону потрапляє компанія «Нафтогазовидобування» половину якої позаторік придбав ДТЕК Ріната Ахметова. Тепер він зможе розпоряджатися спільним бізнесом, не беручи до уваги другого акціонера – Миколу Рудьковського.

Проте, найбільш «гучним» цей законопроект став для компанії «Укрнафта». В Україні це класичний приклад зловживання своїм «блокуючим» правом. Для того, щоб прийняти важливі для підприємства рішення, потрібен "кворум". Раніше це було 60%+1 голосуюча акція. І ось тут починалось найцікавіше. Відомий бізнесмен Ігор Коломойський володіє 42% акцій "Укрнафти", а держава - 50%+1 акцією. І це майже вирок. Що б не робила держава, а без згоди Коломойського вона не може провести легітимні збори акціонерів. Тому у ЗМІ неодноразово заявляли, що цей законопроект прийняли спеціально для того, аби «поставити на місце» українського олігарха. Проте, чи дійсно це так?

Гонитву за зменшення кворуму завершено

Прийняття цього законопроекту стало справді резонансною подією в парламенті. 

Норма про кворум 60% акцій існувала з моменту прийняття закону "Про господарські товариства", який датується 1991 роком. Ця норма перейшла і до нового закону "Про акціонерні товариства".
«Парламент не прийняв за все життя 11 законопроектів, які тільки порушували питання 60 відсотків. І один раз було вето Президента. Всього 12 разів, і жодного разу це питання не було вирішено», - зазначив член Нацкомфінпослуг Сергій Бірюк.

Така наполегливість нардепів як мінімум дивує. Експерти ж вважають, що межа кворуму в 60% цілком відповідає світовій практиці та захищає інтереси міноритаріїв.

По суті, зміни до закону займають один абзац, але для цього підготували цілих чотири законопроекти. Першим свої поправки до закону запропонував Павло Різаненко ще 8 грудня. Він бачив зниження кворуму до 50% + 1 для акціонерних товариств всіх форм власності. Замість нього «взялися» за документ Ляшка та інших радикалів, який пропонував знизити кворум лише для тих акціонерних товариств, де частка держави складає 50% і більше. Розглянули й альтернативні законопроекти – спільний від партії «ББП» і «Самопоміч» та від нардепа Юрія Дерев’янка.

У підсумку підтримали законопроект Ляшка. Що правда з голосу було внесено правку про те, що з 1 січня 2016 року кворум знизиться таки на усіх підприємствах, незалежно від форми власності.

Отож, остаточна редакція документу повністю співпадає з тими поправками, які вносив в своєму законопроекті Павло Різаненко, котрий, до речі, і досі називає себе членом фракції «УДАР» (прим. – до парламенту нинішнього скликання колишній УДАРівець пройшов вже під знаменами «БПП»).

Вже після того як проголосував «ЗА» депутат обурюється прийнятим рішенням. Виступивши перед пресою, Павло Олександрович заявив, що закон не буде діяти без норми «держава володіє прямо чи опосередковано». Чому ж тоді голосував?

Цікаво, що невдоволення депутата закінчилось одразу після того, як його включили до списку ініціаторів законопроекту. Отже виходить, що не так важливо для Павла Різаненка, що саме написано в документі, головне, щоб країна знала «своїх героїв». Зі сторони скидається на виконання певного замовлення.

Законопроект – задля «слави»

Для чого був піднятий галас в сесійній залі? Не зрозуміло. Позаяк, точно зрозуміло, що проголосований законопроект «мертвонароджений». Адже, приміром, акціями «Укрнафти» держава володіє не напряму, а через НАК «Нафтогаз України». Тому, міноритарні акціонери продовжуватимуть зривати збори.
Тож, українські олігархи зможуть «спати спокійно». Принаймні до 2016 року, коли норма вступить в силу для всіх акціонерних товариств.

Офіційно прийняття документу відбулось під гаслом «перемоги державних інтересів над олігархічними». А насправді згадана вище «Укрнафта» стала лише ширмою, яка щільно приховує справжні мотиви.

За лаштунками

Більшість експертів запевняє, що цей законопроект в Україні буде недоречним і після того як поширюватиметься на акціонерів всіх форм власності.

По-перше, він притискає права міноритарних акціонерів. Так, кворум 50%+ 1 акція встановлений а багатьох країнах світу, проте там зовсім інша ситуація. В більшості акціонерних товариств Європи відсутні контрольні пакети. Тобто, здебільшого, всі акціонери володіють дрібними пакетами акцій, тому й рішення приймаються дійсно за участі більшої половини акціонерів. В Україні ж в більшості компаній є мажоритарний акціонер (йому належить більше 50% акцій), який після зменшення кворуму зможе не допускати «не бажаних» для нього акціонерів до прийняття рішення.

По-друге, іноземні інвестори не ризикнуть вкладати гроші в українську економіку. При цьому інвесторів налякає не зниження кворуму, а те, що правила можуть легко змінитися. Хто тоді гарантуватиме, що завтра не зміниться щось ще? Україна і так не є інвестиційним раєм, а такі новації можуть завдати непоправної шкоди її інвестиційній репутації. Напевно, саме страх перед кризою довіри з боку інвесторів протягом тривалого часу зупиняв депутатів від прийняття цього рішення.

По-третє, і знов приватизація. За дивним збігом обставин 15 січня, тобто через день після внесення змін до закону «Про акціонерні товариства», Кабінет Міністрів вніс законопроект, який дозволить пустити з молотка близько 1250 підприємств.

Знаючи як в нашій країні проходить приватизація, можна стверджувати, що державні «контрольні пакети» стануть ласим шматочком для тих таки олігархів. Більшість підприємств просто зникне. Наприклад, машинобудівне об’єднання «Оріон». Одеське підприємство вже давно нічого не випускає, а лише здає в оренду пусті цехи. Державі в ньому належить 50% акцій. Цінність заводу в його території – 20 га в межах міста.

Нарешті, є низка компаній, де якраз у держави від 40 до 50% - 1 акція. Де правом «блокуючого пакету» користується якраз держава. Серед них - АТ "Фазотрон-Україна", ПАТ "НВК "Наука", ПАТ "Укртранслізинг". Зміни правил визначення кворуму істотно послаблять позиції держави в цих компаніях.

Чи прорахував хтось "баланс" позитивів і втрат для держави в цьому питанні? Чи знов державні мужі, «дбаючи про інтереси держави», поповнять свій капітал народною власністю? Залишається тільки здогадуватись.

Катерина Ковальська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

П’ятниця, 02 жовтня 2020, 15:52

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ