Чим годують наших дітей у школах та садочках

Здорове, збалансоване, поживне харчування – чи не найактуальніше питання. Особливо, коли воно стосується дітей. Саме з цим пов’язані батьківські хвилювання. Що моя дитина їсть у садочку чи в школі, чи корисні ці страви, чи з якісних продуктів приготовані? Відповіді на ці питання у їдальнях закладів освіти шукали журналісти “ГР”

Смачно та за нормами харчування

Смачно, естетично, корисно – саме за такими стандартами мають працювати шеф-кухарі броварських дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. При цьому дотримуватися вікових, цінових норм харчування – їхній обов’язок. Молочні, м’ясні, перші та другі страви подають з урахуванням відповідної кількості грамів. Перша страва — 200–250 г; друга — 100–150 г; салати — 50–150 г. Все для того, щоб кожна дитина отримала збалансовану кількість білків, жирів та вугле­водів. Калорійність також має велике значення. Не можна, щоб вона була нижче чи вище за норму.
«Бувають випадки завищеної калорійності. Так буває, якщо м’ясо замінюють картоплею. Але це не ті калорії. У дитячому харчуванні мають бути натуральні продукти. Не сосиски, а курка, не рибні котлети, а натуральна риба», – каже завідувач відділу лабораторних досліджень Віталій Прокопенко.
Чи трапляються такі випадки в наших закладах освіти, ми хотіли дізнатись в Держспоживслужбі, яка перевіряє якість харчування наших дітей. Та її спеціа­ліст Олександра Вакарчук відмовилась надавати будь-які коментарі.
Насправді, заміна продуктів у затверд­жених Кабінетом Міністрів України нормах харчування прописана. Але замінювати продукти треба суто за критерієм енергоцінності. Те ж саме м’ясо можна замінити на печінку чи рибу, яйця – на кисло­­молочний сир та молоко, а свіжу капусту — на цвітну чи квашену.
За цим має слідкувати брокеражна комісія, члени якої перевіряють калорійність страв, їхню якість та порядок закладання продуктів.
Так зване перспективне меню, за яким працюють кухарі, розробляється технологом Управління освіти та науки спільно із медичними сестрами та кухарями навчальних закладів та погоджується санітарною службою.
«На кожний навчальний заклад розробляються технологічні картки приготування страв, що намагаємося зараз удосконалити. Працюємо над урізноманітненням меню. Хочемо, щоб страва містила не тільки відповідну кількість калорій, набір продуктів, але й мала естетичний та привабливий вигляд», — каже головний спеціаліст відділу загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти Марія Спичак.
Перспективне меню дошкільних та загально­освітніх навчальних закладів має бути дієтичним та різноманітним. Одна і та сама страва, згідно норм, може повторюватися не більше одного разу на два тижні. Як саме це реалізується – ми перевірили на практиці. Спочатку відправилися до садочків.

Мед, гарбузова каша та висівки

Аби перевірити, як саме годують малюків – відправилися до садочків «Барвінок», «Золотий ключик» та «Золота рибка». Тут діти їдять чотири рази. Розмір порції залежить від віку. Так, ясельній групі тушкованої картоплі із м’ясом кладуть 127 грам, садковій – 205, а санаторній – 245.
У садочках працюють спеціальні медсестри з дієтичного харчування. Якщо у дитини алергія на якийсь продукт — він просто замінюється. Меню досить різноманітне, але стандартне. На сніданок — молочна каша, бутерброд із маслом та твердим сиром, какао. На обід – розсольник, тушкована картопля із м’ясом, салат із свіжої капусти, сік. На вечерю: запіканка, какао, булочка. На полудень фрукти: яблука, банани, сливи.
Втім, у меню кожного із садочків є своя родзинка. Так, у дошкільному навчальному закладі «Барвінок» працюють за експериментальною програмою формування здорового способу життя. «Коронний» овоч тут – гарбуз. З нього роблять кашу, желе, різні запіканки. «Барвінок» – єдиний дошкільний заклад, де споживають найбільше гарбузів за рік.
Також протягом року кожна група вживає екологічно чисту воду, рекомендовану інститутом екології.
«Перед сном, з метою профілактики захворювання верхніх дихальних шляхів даємо діткам мед. А ще додаємо до страв висівки, що виводять радіонукліди», — ділиться із нами «цікавинками» завідувачка садочку Надія Шашенок.
У дитячому садочку «Золота рибка» також велику увагу приділяють харчуванню. «У складанні меню ми враховуємо, щоб був необхідний підбір продуктів. До меню включаємо домашню випічку, вареники та зрази. На зиму заморозили сливи, заквасили капусту, огірки. Якщо чогось не вистачає — швидко замінюємо. Немає м’яса – даємо яйця», — розповідає виконувач обов’язки завідуючої Тетяна Корпина.
У «Золотій рибці» керуються рецептурником М. В. Снігура. Кажуть, хотілося би урізноманітнити меню – томатну пасту замінити томатним соком та зменшити норми молочної продукції. І справді, не кожна дитина полюбляє молоко чи манну кашу.
Що користується попитом серед малечі – так це домашня випічка, вареники та оладки. Батьки садовим меню також задоволені. Бабуся дворічної Марійки Катерина Ладан каже: «Страви хороші, смачні. Якщо б ще бюджет для садочків, шкіл трошки розширити та закупляти більше фруктів, овочів. Все-таки наші діт­ки люблять похрумтіти».

Вермішель із котлетою та картопля – у тренді

За шкільним меню журналісти «ГР» відправилися до НВК, ЗОШ №6, 7, 9. Воно від садкового відрізняється. Якщо у дошкільнят є щоденне повноцінне харчування, то у школі просто підгодовують. Безкоштовно харчують 1–4 класи. Старшо­класники ж харчуються за гроші. Середня ціна обіду у загальноосвітніх навчальних закладах Броварів складає 10–13 грн. Трошки більше витрачають на шкільні обіди учні гімназії ім. С. Олійника, де немає харчоблоку. Ціна порції у гімназії — 16,50 грн.
Страви у закладах освіти пропонують різні — супи, каші, овочі, твердий сир, запіканки, вермішель із котлетами, картоплю. Все смачне та поживне. Принайм­ні, так стверджують шеф-кухарі загально­освітніх навчальних закладів. Директори погоджуються з ними та діляться власними улюбленими стравами.
«Моя улюблена страва у шкільній їдальні – дієтичний плов. Він дуже смачний. Також люблю поласувати гороховим пюре. Такого вдома не готують», – каже директор НВК Андрій Холодний. Також зауважує, що дітей годують повноцінно у межах виділених коштів.
Ми як раз завітали на обід до першокласників. На столи накривали чергові учні, одягнуті у спецодяг — косинки та фартушки, як того вимагають санітарні норми. В меню — гороховий суп, гречана каша, котлета, огірок та чай. На вигляд суп, може, і вдався не дуже, але учні запевнили, що він смачний. І пусті тарілки тому підтвердження.
Директор Броварської спеціалізованої школи №7 Ольга Жигулова полюбляє шкільну запіканку та борщ. Каже: «Діти полюбляють котлети та сосиски. Їли б їх кожного дня. Та я за те, щоб привчати дітей до здорової їжі. Пояснювати, що страви з риби та печінки надзвичайно корисні».
Надзвичайно корисними є також страви з капусти, аромат якої не всім подобається, тому часто її просто не з’їдають. Технологи замислилися над тим, щоб за рахунок складного гарніру зменшити пор­цію цього овочу та зробити лише додатком до основної страви. Щодо гарячих страв, то від них діти також частенько відмовляються.
«Батьки мають пояснювати дитині, що гарячі страви корисніші за той же пиріжок, куплений у буфеті», – каже Марія Спичак.
Певні проблеми ми помітили у ЗОШ №9. Там посуд миють у машинці 35-річної давності. При цьому, на якість харчування пожалітись не можна. Обід виглядав досить апетитно.
Нас звичайно запевнили, що машинка працює, але скільки ще протримається…
Справедливості заради треба сказати, що це чи не єдиний випадок. На харчо­блоках в інших закладах, де ми побували, і ремонт свіжий, і обладнання знач­но сучасніше.
Замість висновку
Коли наша перевірка вже була завершена та стаття майже готова, ми натрапили на результати опитування батьків щодо їхньої оцінки якості харчування у мережі Facеbook. Лідер громадської думки — несмачна їжа, на другому місці — вузький асортимент. Замикає трійку невдоволення щодо зовнішнього вигляду страв.
Щодо асортименту та зовнішнього вигляду страв, ми в статті описали. А щодо смачності… Все-таки, дитяча їжа готується за технологією. Наприклад, не смажиться, а тушкується. Одна із дописувачок соц­мережі Ірина Ліченко радить оцінювати смак їжі не за оцінками дітей, а на власному досвіді.
«Старша донька перейшла в 3 клас до НВК і постійно скаржилась на несмачну їжу. Я дозволила не їсти. Через рік я прийшла працювати в даний заклад і була дуже здивована, так як їжа дуже смачна, завжди свіжа і гаряча. Бувають дні коли я тут і снідаю і обідаю. Порада – сходіть в школу і пообідайте», – пише жінка.
Чи досконала у нас система харчування, чи треба урізноманітнити меню? Відповіді на ці питання майже в усіх закладах були однакові: у нас все добре, але є куди розвиватись і вдосконалюватись. Що ж, у чиновників є прекрасна можливість поміркувати та зробити крок до удосконалення системи харчування.

Вікторія Шевченко

eda1eda2eda4eda5eda

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ