Газові лічильники: загальнобудинкові VS поквартирні

Лічильник – це ще одна панацея від захмарних рахунків за використання природних ресурсів. В Україні діє державна програма з безкоштовного встановлення приладів обліку блакитного палива. Згідно програми, лічильники мають з’явитися до 1 січня 2018 року в кожній квартирі, де газ використовується для приготування їжі. У разі невиконання  газопостачання обіцяють припинити

Економія має бути економною

Щоправда, від початку реалізації програм вона вже пройшла декілька реформацій. Спочатку, як і було заплановано, безкоштовні лічильники встановлювали індивідуально.
Але згодом чи то через нестачу коштів та часу, чи то бажання та мотивації, лічильники почали встановлювати вже не поквартирно. Тепер діє нове гасло – один будинок – один лічильник!
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка і прийняла рішення про встановлення єдиного лічильника на будинок, мотивує своє рішення тим, що так зручніше для споживачів. Встановлення приладу займає набагато менше часу і при перевірці не треба заходити в кожну квартиру і турбувати мешканців. Тим паче, встановити один лічильник на будинок не так затратно, як поквартирно. «Облгази», в свою чергу, почали скаржитись на брак часу, мовляв до 1 січня 2017 року ніяк не встигнуть виконати вимогу Закону.
«Придбання та монтаж таких лічильників буде коштувати в сім разів дешевше, ніж встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу», – аргументує голова НКРЕКП Дмитро Вовк.
Зрозумілим залишається той факт, що для «облгазів», які в більшості є приватними структурами, набагато дешевше і простіше встановити один загально будинковий лічильник, ніж витрачатися на встановлення індивідуальних.
Для того, щоб встановити лічильники, потрібно залучати нових фахівців, створювати додаткові бригади, які і будуть займатися технічною стороною. В іншому випадку – газове господарство не вкладеться у терміни та отримає чималі штрафи.
«Справа в тому, що ми не встигаємо навіть обробляти заявки громадян щодо встановлення поквартирних лічильників. Як програма почала діяти, газ коштував 1,5–2 гривні за куб. Тоді мешканці вагалися, чи ставити їм лічильник. Пройшов час, і ті хто одразу поставив лічильники, спокійно собі платять. А ті, хто відмовився, спохопилися вже пізніше, коли ціни за газ зросли. І ми ніяк не встигнемо зараз всім охочим встановити. Тим паче, зараз фахівці не хочуть працювати за таку заробітну плату. Якщо ми хочемо поставити індивідуальні лічильники до кінця 2018-го, то ми маємо передбачити ці кошти, і відповідно з цим – тарифи на газ знову зростуть», – розповідає Андрій Сакун, начальник Броварської філії ПАТ «Київоблгаз».
У самих громадян така тактика газової компанії викликає обурення. Мовляв, чому одним встановили безкоштовний лічильник у квартиру, а інші мають вдовольнитися загальнобудинковим. А найбільше їх непокоїть, як показання загальнобудинкового лічильника будуть розподілятись між квартирами.
Тут споживачів можна не тільки зрозуміти, а й підтримати, адже бути «самому собі господарем» набагато вигідніше, спокійніше та приємніше.
Оскільки хвиля масових протестів та обурень прокотилася не лише нашим містом, а й всією країною, до вирішення цього питання підключилося багато чиновників. Зокрема, Міністр соціальної політики на брифінгу в Чернігові висловився чітко та зрозуміло: «Закон вимагає поквартирного обліку. Більше того, в тарифі на газ це закладено. Тому не треба «ламати» мешканців, не треба їм нав’язувати тісно працювати з ЖКГ, слід працювати з законом. Передбачено – будь ласка, робіть так, як треба», – зазначив Андрій Рева.

Твоє, моє, наше

Та все ж реалії такі, що газові компанії являються монополістами і активно користуються своїм становищем – нав’язують вигідні для себе умови. А якщо не згоден – вимкнемо газ.
Тому, якщо не буде на найвищому державному рівні рішення про встановлення поквартирних приладів обліку, споживачі змушені будуть грати за правилами постачальників і платити за показниками загальнобудинкового лічильника.
Уявімо, що у вашому будинку таки встановили загальний лічильник.
Звичайно ж, у разі незгоди розраховуватися за спожитий газ за показаннями лічильника на будинок, власник квартири може встановити квартирний лічильник газу, але вже за власні кошти. Такі зміни виклав Кабінет Міністрів в новій редакції тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку.
Давайте розберемось, як буде проводитись нарахування на окремо взяту квартиру. Адже будинковий вузол обліку рахує показники з усіх квартир.
Якщо у будинку жоден з ваших сусідів не встановив індивідуальний лічильник на газ, тоді загальний обсяг показників будинкового вузла обліку буде розподілено між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі.
Якщо ж такі щасливчики, які платять по власному лічильнику, у будинку таки є, то вони так і продовжуватимуть платити за своїми показаннями.
А от для всіх інших споживачів розрахунок буде проводитись по формулі. Від показників будинкового лічильника віднімуть сумарні показання квартирних лічильників, а різницю розділять між мешканцями, у яких лічильників немає. Знов таки пропорційно кількості зареєст­рованих осіб.
«Щоб розрахувати суму, яку має сплачувати кожен мешканець будинку, потрібно від загальних показників відняти показники тих мешканців, у квартирах яких стоїть лічильник. А залишок – поділити між усіма іншими мешканцями», – пояснює Андрій Сакун.
Отже, виходить, що мешканці, у котрих встановлено лічильник у квартирі, не платитимуть за всі втрати газу, який «розсіюється», йдучи по трубах до місця свого призначення.
Але якщо брати загальні результати та ділити їх порівну між всіма зареєстрованими мешканцями, вийде не дуже справедливо.
У кожній оселі витрачають різну кількість газу. Навіть, якщо хтось буде економити та варити меншими каструльками або взагалі почне готувати у мультиварці і в результаті використовуватиме мінімум — 1–2 куби газу. Але хочеш-не-хочеш, маєте взяти на свої плечі ще частину газу, що використовує його сусід чи сусідка, які люблять балувати себе випічкою. Тобто платити будемо за себе і за сусідські пиріжки.
Наприклад, у одній квартирі зареєст­ровані 2 пенсіонери, які цілий день вдома – готують, гріють воду, кип’ятять чайник. А в сусідній – молода родина з 2 осіб, які працюють з ранку до пізнього вечора і здебільшого користуються мікрохвильовкою та мультиваркою. У кінці місяця обидвоє отримують платіжки з однаковими показниками.
«Звичайно, коли будуть ділити «залишок» між тими, у кого немає поквартирних лічильників, буде врахована кількість осіб, яка прописана в квартирі. Якщо людина не використовує газ у промислових масштабах і не готує зранку до вечора, то розподіл між мешканцями буде справедливим. Але якщо у будинку все ж таки є ті, хто багато використовує, то виходом буде встановлення цій особі індивідуального лічильника за її кошт», – додає Андрій Сакун.
Щоб не псувати нервову систему щомісячними «хитромудрими» розрахунками та не залежати ні від кого, можна витягати з кишені свої кревні та йти за лічильником. І хоча державна програма ще діє, у мешканців залишається все менше надій, що безкоштовні поквартирні лічильники таки встановлять. Тож, протестувати чи вдовольнитись тим що є, а саме загальнобудинковим лічильником, вирішувати вам.
Але думати треба швидко – до 1 січня 2018 року не так багато часу.

Софія Левицька

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найбільш популярні

Середа, 13 вересня 2017, 09:56
Середа, 13 вересня 2017, 10:01
Понеділок, 09 жовтня 2017, 11:37
Вівторок, 19 вересня 2017, 10:04
П’ятниця, 01 вересня 2017, 15:42
Понеділок, 21 серпня 2017, 11:29
Вівторок, 19 вересня 2017, 14:19

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ