Дефіцитна професія– педіатр Броварському центру первинної допомоги терміново потрібні фахівці

«Сірі будні» медицини

В Україні роками спостерігається майже 20% нестачі лікарів. В особливому дефіциті – онкологи, педіатри, сімейні лікарі.

За статистикою на 10 тисяч населення у нас працює 27,3 лікаря, у той час як у Євросоюзі ця цифра становить 33 лікарі. Загальний дефіцит медичних кадрів, за словами доктора медичних наук, професора Олександра Волосовця, становить 20 тисяч лікарів. До того ж, щорічно з системи вибуває близько 3,5 тисячі медиків. Причини різні, однак всім добре зрозумілі.

Молодий спеціаліст, закінчивши інтернатуру стоїть перед вибором – йти працювати,наприклад, до Броварського центру первинної медичної допомоги, отримуючи «на руки» 1700–1800 грн., при цьому приймати десятки дітей за день, бігати на виклики в будь-яку погоду, чи, щоправда, не без протеже, податися до приватної клініки, де за 4–5 тисяч гривень без особливого перевантаження набиратися професійного досвіду. Висновки напрошуються невтішні.

«На сьогодні брак кадрів не є катастрофічним, – вважає головний лікар Броварського центру первинної медико-санітарної допомоги Ігор Кравцов. – Щоправда, недокомплект педіатрів має місце. Одну вакансію ми заповнили, в кінці літа чекаємо чотирьох інтернів, які, сподіваємось, надовго затримаються у нашому місті».

Катастрофа – не катастрофа, але як для кого. Броварські матусі так не вважають. Вистоявши в черзі під кабінетом з хворою дитиною, нарешті потрапивши на прийом до вкрай стомленого лікаря, який при навантаженні 15 пацієнтів, вимушений приймати 40, а іноді до 60 діток за зміну, гостро сприймаються не тільки тон, а й погляд один на одного. Як результат – сварки, сльози дітей, розпач батьків та заяви на звільнення від знервованих лікарів. Саме так виглядають «сірі будні» нашої медицини.

Квартирне питання може врятувати ситуацію?

«На сьогодні, як на мене, ситуація з забезпеченням кадрами в Броварах дуже невтішна. Навіть ті чотири інтерни, яких ми так чекаємо, зовсім не вирішують проблеми, адже кадровий склад наших педіатрів у більшості – люди глибоко пенсійного віку, лікарі теж хворіють, теж ходять у відпустки, знаходять собі роботу з кращими умовами, тому недокомплект складає 6–8 спеціалістів постійно», – бідкається заступник головного лікаря ЦПМСД Віра Гребенець.

Сама педіатр з 20-річним стажем, вона добре розуміє проблеми дільничних лікарів.

Прийом в амбулаторії, проведення планової вакцинації у школах та садочках, виклики до хворих на дому – просто фізично важко витримувати таке навантаження, не кажучи вже про психологічний стан лікаря.

«І все це, звичайно, відображається на якості роботи, а у нас діти! З ними не можна формально, як кажуть «спустивши рукава», – каже Віра Володимирівна.

Чи буде краще? Питання риторичне. Затримати та зацікавити молодь, на думку Ігоря Кравцова та його заступниці, можна було б вирішивши житлове питання. Тоді і працювали б навіть на таку мізерну зарплатню. Однак, кожному молодому спеціалісту по квартирі – навіть не фантастика, а швидше утопія в нинішніх умовах.

А отже, чекаємо інтернів та бажаємо нашим дітям одного – міцного здоров’я, аби якомога менше ходити з ними «по лікарях».

Олена Марченко

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ